Справа № 685/1312/23
Провадження № 8/685/1/24
31 грудня 2024 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Сороки В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу у спрощеному провадженні з повідомленням учасників за заявою позивача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Теофіпольської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
02 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року було визнано за ним право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (Теофіпольська територіальна громада), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Колісець Теофіпольського району Хмельницької області.
Під час оформлення права власності на успадкований будинок позивачеві стало відомо, що в селі Колісець відсутня вулиця Травнева, натомість є провулок Травневий, на якому розташований успадкований ним житловий будинок.
Про дану обставину не було відомо та не могло бути відомо заявнику під час розгляду справи, тому просить змінити рішення суду, зазначивши в його резолютивній частині « АДРЕСА_1 » замість « АДРЕСА_1 ».
Позивачем подана заява про розгляд справи за нововиявленими обставинами за його відсутності.
Відповідачі відзивів до суду не направили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В ході розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом було встановлено наступне.
Відповідно до виписки Теофіпольської селищної ради від 19 жовтня 2023 року № 190-4/2 з по господарських книг по господарству ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , у даному господарстві з 1958 року, коли був побудований будинок, проживали ОСОБА_4 , 1895 року народження, яка була головою двору, та її доньки ОСОБА_5 , 1924 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданим 22 листопада 2023 року.
Оскільки відомостей про наявність заповіту немає, тому, відповідно до ст.ст. 529, 548, 549 ЦК Української РСР (ред. 1963 року), чинного на день смерті ОСОБА_4 , її спадкоємцями, як спадкоємцями першої черги за законом, є доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частинах, які прийняли спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживали разом з спадкодавцем на день її смерті та залишилися проживати в тому ж будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла в с. Колісець Теофіпольського району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
У своєму заповіті, посвідченому 14 січня 2008 року секретарем виконкому Ільковецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла належну їй земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 , який, як вбачається з довідки Теофіпольської державної нотаріальної контори від 26 березня 2024 року № 169/01-16, її прийняв, інших спадкоємців немає.
Незважаючи на вказівку нотаріуса про відсутність інших спадкоємців, спадкування майна померлої, яке не було охоплене заповітом, здійснюється за законом. Згідно ст. 530 ЦК УРСР, чинного на день смерті ОСОБА_5 , до другої черги спадкоємців за законом закликаються, зокрема, брати та сестри померлого. Відповідно до вищезазначеного витягу Теофіпольської селищної ради з по господарської книги, на день смерті ОСОБА_5 разом з нею проживала сестра ОСОБА_3 , яка продовжила проживати і надалі, тому саме вона є спадкоємцем іншого майна померлої, крім успадкованого за заповітом іншим спадкоємцем.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла в с. Колісець, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Заповітом, посвідченим 27 жовтня 2010 року секретарем виконкому Ільковецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області за № 46, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1 .
Іншим заповітом, посвідченим 11 жовтня 2011 року секретарем виконкому Ільковецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області за № 34, ОСОБА_3 розпорядилася частиною свого майна, заповівши належну їй земельну ділянку ОСОБА_2 .
Чинність обох заповітів підтверджується витягом зі Спадкового реєстру № 74400855 від 19 жовтня 2023 року.
Частиною другою статті 1254 ЦК України передбачене право заповідача у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить, тому позивач ОСОБА_1 успадкував в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 все її майно, крім земельної ділянки.
До складу спадкового майна входить житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак, як вбачається з постанови Теофіпольської державної нотаріальної контори від 19 жовтня 2023 року № 571/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на даний будинку через відсутність правовстановлюючих документів на нього.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Статтями 1216 та 1268 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а також належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.
Пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків» передбачено, що побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством «Теофіпольське бюро технічної інвентаризації», спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 був побудований у 1957 році.
Як вбачається з вищезазначеної виписки з погосподарської книги Теофіпольської селищної ради головою двору була ОСОБА_4 , 1895 року народження, до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , після її смерті в порядку спадкування за законом у рівних частинах стали її доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 її частину будинку в порядку спадкування за законом успадкувала її рідна сестра ОСОБА_3 , а після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 її майно, а саме, житловий будинок, успадкував позивач в порядку спадкування за заповітом.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на спірний житловий будинок відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте не зареєструвала це право відповідно до закону, який почав діяти пізніше, зокрема, на час своєї смерті, після її смерті в порядку спадкування за законом будинок у рівних частинах успадкували її доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 її частину будинку в порядку спадкування за законом успадкувала її рідна сестра ОСОБА_3 , а після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач в порядку спадкування за заповітом, набувши право власності на нього, а також на господарські будівлі та споруди, як приналежність.
За наслідками розгляду справи судом було ухвалене рішення про задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (Теофіпольська територіальна громада), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Колісець Теофіпольського району Хмельницької області.
Однак, як вбачається з довідки Теофіпольської селищної ради від 21 листопада 2024 року № 244-4/2, що у вищезазначених довідках № 190 та № 191 від 19 жовтня 2023 року, виданих ОСОБА_1 , адреса житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказано адресу АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту на житловий будинок. Згідно запису у Погосподарській книзі зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Вулиці з назвою ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 згідно Погосподарської книги немає.
Теофіпольським бюро технічної інвентаризації у довідці від 25 листопада 2024 року № 68 повідомило, що за даними Теофіпольського БТІ згідно рішення № 34 від 29 жовтня 2001 року в с. Колісець рахується провулок Травневий.
Зважаючи на те, що віднесення місця розташування спірного будинку не до АДРЕСА_1 , а до провулку з такою ж назвою, є істотною обставиною, що не було встановлено судом та не було і не могло бути відомо позивачу, який одержав від уповноважених органів довідки та технічний паспорт з невірною назвою, з подачею їх до суду на підтвердження своїх вимог, тому прийняте судом рішення підлягає перегляду та відповідній зміні.
Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 529, 530, 548, 549 ЦК УРСР (ред. 1963 року ст.ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1223, 1273 ЦК України, ст.ст. 263-265, 423, 429 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про перегляд рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року змінити та викласти його резолютивну частину в новій редакції.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (Теофіпольська територіальна громада), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Колісець Теофіпольського району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 31 грудня 2024 року.
Суддя Самойлович А.П.