Справа 682/1443/24
Провадження № 3/682/1/2025
07 січня 2025 року
Суддя Славутського міськрайонного суду
Хмельницької області Мотонок Т.Я.,
за участі:
секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Мукомел Л.А.,
потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілих Котюк Т.А.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності - відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
08.05.2024 року о 15 год. 30 хв. на а/д Т-18-04 43 км. + 755 м. на перехресті нерівнозначних доріг водій автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 , 1950 р.н., рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдана матеріальна шкода. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 07.01.2025, з'явились: ОСОБА_1 , його захисник Мукомел Л.А., потерпіла ОСОБА_2 , представник потерпілих Котюк Т.А.
Протягом розгляду справи ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП заперечував в повному обсязі, оскільки вважає, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вказує, що 08.05.2025 він їхав на своїй машину Фольксваген Кадді в сторону с. Ганнопіль. На перехресті біля повороту на с. Іванівка він з"їхав ліворуч, усунув недоліки в багажнику автомобіля та біля 15.30 повертався на дорогу для подальшого руху. Під'їхавши до дороги він зупинив авто, подивився ліворуч та праворуч, переконався, що транспортних засобів на дорозі не має. Він почав рухатись на свою смугу руху, і коли його автомобіль вже перетнув суцільну лінію дороги (осьову розмітку) і виїжджав на свою смугу руху, відчув удар в його авто, який прийшовся в передню праву сторону правою стороною автомобіля ОСОБА_3 за суцільною лінією дороги, тобто для автомобіля Шкода - на смузі зустрічного руху. Про те, що зіткнення сталось на зустрічній смузі, свідчать сліди виливу рідини з радіатора та уламки деталей машини. Таким чином, винним у цій ДТП ОСОБА_1 вважає водія ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 під час розгляду справи стосовно обставин ДТП повідомляв, що 08 травня 2024 року близько 15 год. 30 хв. він з дружиною та малолітньою донькою рухалися у сторону м. Славута на головній дорозі власним автомобілем Skoda SuperB. Коли проїжджали частину дороги, зазначену у протоколі, по своїй смузі головної дороги, раптово з кущів ( другорядної дороги) вискочив автомобіль Фольксваген Каді під керуванням ОСОБА_1 . Цю мить водій побачив в момент ДТП боковим зором (а саме, щось червоне), намагався уникнути зіткнення, проте цього не вдалося зробити, оскільки вже відбувся удар у праву передню частину його автомобіля, і авто автоматично відкинуло на зустрічну смугу руху, та протягнуло усю праву сторону. Щоб уникнути перекидання автомобіля, почав викручувати кермо в різні сторони заносів. За словами потерпілого, якби ОСОБА_1 знаходився практично на своїй смузі руху в сторону с. Губельці, то удар би припав на праву бокову частину його автомобіля, а не на передню. Також ОСОБА_3 зазначав, що на місці ДТП ОСОБА_1 свою вину визнавав в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_2 щодо обставин ДТП зазначила, що того дня вони з чоловіком та дитиною їхали по трасі по головній дорозі в сторону м. Славута. Раптово з кущів на їхню смугу руху вискочив автомобіль і відбувся удар, під час удару автомобіль почало заносити на смугу зустрічного руху. Коли ОСОБА_2 з дитиною вийшли з машини, вона побачила червоний автомобіль, який знаходився своєю передньою частиною зі сторони виїзду з польової дороги на їхній смузі руху. ОСОБА_2 зазначала, що якби при виїзді з лісосмуги перед виїздом на головну дорогу водій ОСОБА_4 зупинився та подивився по сторонах, то ДТП вдалося б уникнути.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Мукомел Л.А., заперечувала факт вчинення її підзахисним адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Зокрема, захисник вважає, що складений експертами висновок за результатами судової авто-технічної експертизи є неповним, неясним і суперечливим і не може свідчити, що ДТП відбулась з вини ОСОБА_1 . Також ОСОБА_5 наголошувала, що за час розгляду справи закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому провадження у справі слід закрити на підставі ст. 38 КУпАП без встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
ОСОБА_6 , представник потерпілих, вказувала, що у справі достатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Представник вважає, що всі фактичні обставини справи, докази, в тому числі висновок експерта, свідчать про порушення ОСОБА_1 ПДР, у зв'язку із чим слід його визнати винним у вчиненні адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, в судовому засіданні були допитані: поліцейський ОСОБА_7 , яким було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідок ОСОБА_10 .
Так, ОСОБА_7 , повідомив, що 08.05.2024 на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП. Після виїзду на місце пригоди було встановлено, що на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг водій ОСОБА_1 , виїжджаючи із піщаної дороги, не надав переваги в русі водієві, який рухався по головній дорозі, ОСОБА_3 . На місці ДТП було зібрано матеріали, в подальшому відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. На місці пригоди ОСОБА_1 визнавав вину у вчиненому правопорушенні, однак письмових пояснень не надав, до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 були долучені пізніше. Протокол відносно ОСОБА_1 в день ДТП не складався, оскільки було повідомлення про ДТП із травмованими, у зв'язку із чим на місце події також виїжджали слідчі. Матеріали по справі збирались і ним, і слідством. За відсутності складу кримінального правопорушення було отримано вказівку для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зі слів поліцейського, ОСОБА_1 на місці події вину у вчиненні ДТП визнавав, однак вказував, що інший водій рухався дуже швидко. Однак, якби на місці ДТП було б встановлено, що водій ОСОБА_3 також порушив вимоги ПДР, відносно нього також було б складено протокол. Загалом, поліцейський вважає, що ОСОБА_1 мав впевнитись у безпечності маневру від його початку до закінчення, виїжджаючи із другорядної дороги, однак цього не зробив, через що і трапилось зіткнення.
Свідок ОСОБА_10 повідомила, що того дня вона була пасажиром автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , на якого вказала в судовому засіданні. Так, на залізничному вокзалі вона зупинила авто, водій якого погодився її підвезти в с. Губельці. По дорозі водій почув, що в багажнику щось впало та запитав її, чи вона не проти зупинки, щоб він міг все перевірити. Вони зупинились на узбіччі дороги, за кілька хвилин водій з усім розібрався та вони почали рух. Під'їжджаючи до дороги (асфальту) водій переконався, що ні з права, ні з ліва машин немає, і саме тоді, коли автомобіль майже перетнув лінію на свою смугу, різко стався удар. В автомобілі спрацювали подушки безпеки та зафіксувались ремені. Після цього ОСОБА_10 постаралась розімкнути ремені та вийти з машини. Тоді водій іншого авто поцікавився, чи з нею все гаразд. Декілька хвилин вона ще побула на місці пригоди, але потім пішла додому дорогою через ліс.
Експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю підтримали складений ними висновок № СЕ-19/123-14/9063-ТГ за результатами комплексної судової інженерно транспортної (автотехічної) та фототехнічної експертизи, на запитання сторін роз'яснили висновок та надали змістовні пояснення стосовно встановлених ними обставин ДТП, зокрема підтвердили, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог п. 10.1 ПДР в частині переконання в безпечності початку свого руху, а також п. 10.2 (за умови виїзду з прилеглої території) або ж 16.11 (за умови виїзду з другорядної дороги) ПРД, в контексті терміну «дати дорогу» автомобілю Skoda Superb. З технічної точки зору дії ОСОБА_1 перебували в причинному зв'язку із настанням ДТП.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина перша статті 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 16.11 ПДР, в порушенні якого звинувачується ОСОБА_1 , на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як зазначено вище, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення.
Зазначене повністю узгоджується із висновком експерта № СЕ-19/123-14/9063-ТГ за результатами комплексної судової інженерно транспортної (автотехнічної) та фототехнічної експертизи, для вирішення якої в розпорядження експертів надавались матеріали справи про адміністративне правопорушення № 682/1443/24, в тому числі і протокол про адмінправопорушення, і схема ДТП, пояснення сторін, і фототаблиця з місця ДТП, а за клопотанням експертів було надано вихідні дані з урахуванням поясненням учасників ДТП, поліцейського та вищезазначених матеріалів справи.
За результатами дослідження експертами встановлено, що з технічної точки зору покази водія ОСОБА_1 , в частині того, що він здійснював виїзд на проїзну частину дороги та завершував свій маневр, при цьому в момент зіткнення керований ним автомобіль більшою своєю частиною знаходився на смузі подальшого руху та в момент зіткнення автомобіль Skoda Superb (номерний знак НОМЕР_2 ) контактував з передньою правою частиною автомобіля Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_1 ), внаслідок чого керований ним автомобіль відкинуло назад, з технічної точки зору, в комплексі викликають сумніви.
Покази водія ОСОБА_3 в частині того, що зіткнення відбулось між правою бічною частиною керованого ним автомобіля Skoda Superb (номерний знак НОМЕР_3 )та передньою частиною Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_4 ), який здійснював виїзд на проїзну частину дороги справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля Skoda Superb (номерний знак НОМЕР_2 ), в послідуючому його автомобіль в стані заносу перетнув зустрічну смугу руху та виїхав на зустрічне узбіччя де зупинився, з технічної точки зору сумнівів не викликають та можуть вважатись технічно-спроможними.
У дорожньо-транспортній ситуації, яка досліджувалась, водій автомобіля Skoda Superb (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_1 ), виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху.
З технічної точки зору в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, в частині переконання в безпечності початку свого руху, а також п. 10.2 (за умови виїзду з прилеглої території), або ж 16.11 (за умови виїзду з другорядної дороги) Правил дорожнього руху, в контексті терміну «дати дорогу» автомобілю SkodaSuperb (номерний знак НОМЕР_5 ).
Порівняння фактичних дій водія автомобіля Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з тими, які йому належало виконати відповідно до нормативних вимог Правил дорожнього руху, дозволяє прийти до висновку про те, що в його діях вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, п. 10.2 (за умови виїзду з прилеглої території) або ж 16.11 (за умови виїзду з другорядної дороги) Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебували в причинному в'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо для вирішення питань, які виникли у справі про злочин проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, потрібні спеціальні знання, суд має призначити експертизу. Автотехнічна судова експертиза - це судова експертиза, пов'язана з дорожньо-транспортною подією (ДТП). Метою експертизи є встановлення технічного стану транспортних засобів, доріг і їх облаштування, дорожніх знаків і розміток, механізму дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), психофізіологічного стану водія та учасників ДТП.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 основними завданнями автотехнічної експертизи є: установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП. Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події. Крім цього, пунктом 24 вказаної постанови звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
За таких обставин суд вважає Висновок експерта № СЕ-19/123-14/9063-ТГ повним, зрозумілим та об'єктивним. Незгода ОСОБА_1 та його захисника з висновками експертів є зрозумілою з точки зору обраного ними способу захисту.
Окрім того, потерпілою стороною до матеріалів справи додано висновок експерта № 040.24АТ від 31.07.2024, складений судовим експертом ОСОБА_11 за результатами судової автотехнічної експертизи за вихідними даними, наданими стороною потерпілих, з якого слідує наступне: в даній дорожній обстановці водій автомобіля Skoda Superb реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_3 , повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.3 (б) та 12.1 Правил дорожнього руху України; водій автомобіля Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_7 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності до вимог п. 23 6 та 16.11 Правил дорожнього руху України; в заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля Skoda Superb реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку із виникненням ДТП; в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вбачається невідповідність вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, зазначені висновки експертів один одному не суперечать, сумнівів у їх достовірності та повності суд не має.
Заперечення ОСОБА_1 своє вини є обраним ним способом захисту та не узгоджується із дослідженими в судовому засіданні усіма матеріалами справи та поясненнями усіх учасників справи.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП стверджується матеріалами справи, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 668464 від 24.05.2024, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення;
схемою наслідків ДТП від 08.05.2024;
рапортом про прийняття заяви зі служби 102 від 08.05.2024 за фактом ДТП за участі автомобілів Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , та Skoda, д.н.з. НОМЕР_2 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_12 від 08.05.2024, ОСОБА_3 від 08.05.2025;
фототаблицями;
висновком експерта № 040.24АТ від 31.07.2024;
висновком експерта № СЕ-19/123-14/9063-ТГ.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та те, що останнім не вчинено дій та не надано доказів, які б свідчили про його невинуватість, є всі підстави для визнання ОСОБА_1 винним та притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості в скоєнні правопорушення суд оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується наведеними вище доказами та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Разом із тим, щодо можливості накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Як видно із матеріалів справи, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов на розгляд суду 29.05.2024. В подальшому в ході розгляду справа неодноразово відкладалась за клопотанням учасників справи. Окрім того, постановою суду від 15.07.2024 за клопотання адвоката Мукомел Л.А. у даній справі призначено судову авто-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, до завершення якої провадження у справі було зупинено. Висновок експерта до суду надійшов 26.11.2024, після чого провадження у справі було відновлено та продовжено розгляд справи. Таким чином, станом на 07.01.2025 закінчились строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , які сплили 08.08.2024.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того,ст.80 КУпАП встановлюється обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні, чи ні.
Таким чином, беручи до уваги те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчились в ході розгляду справи, за результатами чого досліджено усі докази та допитано усіх свідків та учасників, суд знаходить підстави для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, однак провадження у справі слід закрити у зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 268, 283, 284, 289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст постанови складено: 14.01.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.