Центральний районий суд м. Миколаєва
Справа № 490/7996/24
1 - в/490/33/2025
10 січня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2, 3 статті 74 КК України, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, є громадянином України, має вищу освіту, неодружений, засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р. за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 6 місяців, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
06.09.2024р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2, 3 статті 74 КК України відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданого подання зазначено, що на виконанні в Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з 06.08.2024р. перебуває вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р., яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. 09.08.2024р. року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024р. Внесені вказаним Законом зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. Оскільки згідно вироку суду від 18.06.2024р. сума викраденого майна ОСОБА_3 становить 572 грн. 49 коп., 581 грн. 67 коп., 706 грн. 67 коп., 405 грн. 83 коп., тобто за кожним епізодом не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то вказані дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення. З урахуванням викладеного, начальник Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях на підставі ст. ст. 537, 539 КПК України звернулась до суду із поданням та просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від покарання, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р.
Представник органу пробації подав заяву про розгляд подання без його участі, вказав що подання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання.
ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання, його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Суд, ознайомившись з поданням та доданими матеріалами, вважає його таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України, передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 КПК України.
09.08.2024р. набрав чинності Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях перебуває вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р. відносно ОСОБА_3 .
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р. затверджено угоду про визнання винуватості від 17.06.2024р., укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців. Вирок набрав законної сили 19.07.2024р.
Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому заподіявши потерпілому ТОВ "Вигідна покупка" матеріальну шкоду на 572 грн. 49 коп., 581 грн. 67 коп., 706 грн. 67 коп., 405 грн. 83 коп.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн., а 50 відсотків від його розміру становлять 1514 грн.
Відтак, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення ОСОБА_3 діяння 11.05.2024р., 19.05.2024р., за яке він засуджений, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 3028 грн. (1514х2=3028).
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р. завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд, -
Подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2024р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на один рік 6 місяців, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1