490/98/25
нп 1-кс/490/371/2025
13.01.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/98/25
про накладення арешту на майно
13 січня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025152020000017 від 05.01.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 04.01.2025 під час огляду місця ДТП, а саме: автомобіль марки ««Geely FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який на момент ДТП перебував у його користуванні, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, то слідчий вважає, що виникла необхідність у його арешті.
Вказує, що вилучене майно саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів. У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
А тому прокурор звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Зазначив про розгляд справи за його відсутності.
А тому суд, враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, вважає за можливе розглянути подане клопотання у її відсутність та на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя встановив наступне.
Так, ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025152020000017 від 05.01.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно матеріалів досудового розслідування, що 04.01.2025 приблизно о 15:10 в м. Миколаєві на прибудинковому подвір'ї будинку №1 по вул. Артилерійська, сталась дорожньо-транспортна пригода (наїзд на пішохода), за участю автомобіля «Geely FE-1», р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухаючись заднім ходом допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, з якими самостійно звернулась до лікарні.
Також, 04.01.2025, у ході проведення огляду місця ДТП виявлено та вилучено автомобіль марки «Geely FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який є власником за свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (тел.: НОМЕР_3 ), оскільки даний автомобіль необхідний для подальшого проведення необхідних слідчих (процесуальних) дій та проведення судово-автотехнічної та судово трасологічної експертизи, має значення речового доказу, що має істотне та доказове значення для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час.
Постановою слідчого вказане майно, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням того, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів, а тому суд вважає обґрунтованим клопотання на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, та вважає, що таке клопотання слід задовольнити.
При цьому слідчий суддя наголошує, що згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у Постанові від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Тобто, уразі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Керуючись вимогами ст. ст.170-173,309,395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 04.01.2025 під час огляду місця ДТП, а саме: автомобіль марки ««Geely FE-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який на момент ДТП перебував у його користуванні, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом, відповідно до ст.174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1