490/132/25
нп 1-кс/490/381/2025
13.01.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/132/25
про тимчасовий доступ до речей і документів
13 січня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні за №12024153020000478 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
Дізнавач, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва про надання тимчасового доступу до речей та документів, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» становлять банківську таємницю та які знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 , перелік яких зазначений в прохальній частині клопотання.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання у його відсутність та на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя встановив наступне.
Так, ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024153020000478 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
З клопотання вбачається, що ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом здійснення шахрайства.
У зв'язку з цим виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей і документів, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» становлять банківську таємницю та які знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Крім того, необхідність виїмки вищевказаних документів дізнавач обґрунтовує, тим що в інший спосіб неможливо отримати відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 6 ст.163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити банківську таємницю, належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.
Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками: зокрема органам Національної поліції України, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім?я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента.
Тобто, дізнавач не позбавлений можливості звернутись до банку з відповідним запитом, та отримати частину запитуваної інформації передбаченої п.3 ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що буде належним та допустимим доказом для надання доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що дізнавач звертався за запитуваною інформацією до особи, у володінні якої знаходяться вказані документи, а також про те, що вказаною особою було відмовлено дізнавачу в наданні такої інформації.
Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням аналізу поданого дізнавачем клопотання про надання тимчасового доступу та доданих до нього письмових документів, слідчий суддя вважає, що дізнавачем не доведено необхідності отримання тимчасового доступу до зазначених у прохальній частині клопотання документів, а тому суд в задоволенні поданого клопотання відмовляє.
Керуючись вимогами статей 131,159,160,163,164 КПК України, -
В задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні за №12024153020000478 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1