Вирок від 14.01.2025 по справі 494/10/25

Березівський районний суд Одеської області

вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300

14.01.2025

Справа № 494/10/25

Провадження № 1-кп/494/69/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 року м. Березівка Одеської області

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024166260000141 від 11.12.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилівка Березівського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), суд -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024, приблизно о 22:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились у веранді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , куди прийшли до своїх друзів, які проживають за вказаною адресою. Так, у ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка з ОСОБА_4 з приводу особистих непорозумінь між ними. У ході сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_3 у вказаний вище час та місці умисно завдав ОСОБА_4 , який у цей момент стояв напроти нього, до десяти ударів кулаками обох рук в область обличчя та лівої кисті, якою останній прикривався у момент нанесення ударів. Унаслідок указаних ударів у ОСОБА_4 утворилися тілесні ушкодження - овальне садно на правій щоці, на лівій скроні на межі росту волосся - смугоподібне садно, на лівій вушній раковині - два садна лінійної форми, а також овальний синець - на тильній поверхні основної та середньої фаланг III пальця лівої кисті та на середній фаланзі - лінійне садно. Таким чином, своїми неправомірними, умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден обличчя, одного синця та одного садна III пальця лівої кисті. Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подані відповідні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій обвинувачений також додатково зазначив про визнання вини у скоєні зазначеного кримінального проступку та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження. Потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник подали також заяву, в якій не заперечували проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, зазначили, що ознайомлені з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається: враховуючи те, що ОСОБА_3 розуміє зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, не оспорює їх, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а також те, що потерпілому роз'яснено зміст ст.302 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України), тобто про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні, або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин, про що від потерпілого та його законного представника було отримано згоду, то відповідно до ст. 302 КПК України, прокурор просить розглянути обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Згідно ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно п. 1,2 ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_3 - є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, свою провину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до статті 12 КК України, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, думку потерпілого та його законного представника, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, а тому суд вважає за необхідне обрати йому покарання у межах ч. 1 ст. 125 КК України, за якою він обвинувачується у виді громадських робіт, передбаченого санкцією статті, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась. Речові докази - відсутні.

Керуючись ст. 12, 302, 373-376, 381-382 КПК України, ст. 125 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувалися.

Речові докази у кримінальному провадженні -відсутні.

Витрати повязані із залученням експертів у кримінальному провадженні прокурором - не заявлені.

Цивільний позов - не заявлений.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6

Попередній документ
124386668
Наступний документ
124386670
Інформація про рішення:
№ рішення: 124386669
№ справи: 494/10/25
Дата рішення: 14.01.2025
Дата публікації: 16.01.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (13.02.2025)
Дата надходження: 03.01.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИМАР ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
РИМАР ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
законний представник потерпілого:
Чабан Наталія Миронівна
захисник:
Сємак Тетяна Вікторівна
обвинувачений:
Шиманський Станіслав Олександрович
потерпілий:
Чабан Дмитро Костянтинович