Іменем України
13 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1019/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області,
код ЄДРПОУ 40108651, проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 36,82 грн,
не викликались,
Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з відповідача 36,82 грн пені.
Процесуальні дії у справі.
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 20.11.2024 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 20.11.2024 о 23:01, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 06.12.2024.
04.12.2024 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, який отримано судом 09.12.2024.
Суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю №224 від 15.03.2024 в частині своєчасного надання послуг з ремонту службового автомобіля, у зв'язку з чим позивач нарахував пеню у розмірі 36,82 грн.
Відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне:
- за умовами п. 3.2 Договору початок перебігу строку надання послуг на кожен транспортний засіб починається з моменту підписання акта прийому-передачі автомобіля на ремонт СТО, проте такий акт сторонами не оформлявся, а був підписаний акт з іншою назвою - акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту. У зв'язку з цим відповідач вважає, що перебіг десятиденного строку виконання послуг на конкретний транспортний засіб не розпочався;
- спірний автомобіль був переданий представнику відповідача неуповноваженою особою.
Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Головним управлінням Національної поліції в Чернігівської області здійснювалась закупівля послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування автомобілів за кошти державного бюджету (ідентифікатор закупівлі № UA-2024-01-30-000170-а, за результатами якої переможцем визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
15.03.2024 між Головним управлінням Національної поліції в Чернігівської області (далі - Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Виконавець) укладено договір про закупівлю №224 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги, визначені у п. 1.2. Договору (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти Послуги та оплатити їх вартість на умовах цього Договору. Перелік Послуг, їх кількість, комплектність та ціна зазначаються у Специфікації послуг (Додаток № 1 до Договору).
У п. 1.2 Договору зазначено найменування Послуг - Поточний ремонт та технічне обслуговування автомобілів (ДК 021:2015 - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання).
При наданні Послуг Виконавець використовує власні запчастини та матеріали (п. 1.4 Договору).
Строк надання послуг - до 30.04.2024 (п. 1.4 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору Замовник самостійно доставляє транспортні засоби за адресою СТО Учасника для надання послуг зазначених у Специфікації послуг (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору надання послуг здійснюється за зверненням Замовника чи за його попередньою заявкою (по мірі необхідності). Терміни виконання послуг на кожен транспортний засіб не повинен перевищувати 10 робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі автомобіля на ремонт в СТО.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що надання Послуг вважається завершеним, коли Замовник прийняв від Виконавця Послуги та підписав Акт здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Договору ціна цього Договору становить 339 634,40 грн без ПДВ, згідно специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору. Джерелом фінансування є кошти загального фонду державного бюджету України.
Згідно з п. 6.2 Договору Замовник має право:
- достроково розірвати цей Договір у разі невиконання, чи неналежного виконання зобов'язань Виконавцем, повідомивши його про це письмово не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання Договору (п. 6.2.1);
- вимагати надання Послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.2.2).
Виконавець зобов'язаний Надавати Послуги у строки, встановлені цим Договором, та з дотримання вимог чинного законодавства України (п. 6.3.1 Договору).
У п. 8.2 Договору сторони встановили, що у разі порушення Виконавцем умов зобов'язань щодо якості послуг та/або строків виконання зобов'язань (у тому числі за п.3.2) за цим Договором Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції, визначені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Перебіг строку виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором може бути призупинений тільки у разі настання обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, перекриття шляхів руху транспорту внаслідок страйку, рішень. органів державної влади, змін у законодавстві, що впливають на виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором або інших обставин, які перебувають поза волею Сторін (п. 10.1 Договору).
За умовами п. 11.1, 11.2 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди.
Сторони підписали Специфікацію послуг (Додаток №1 до Договору), у якій зазначені, відомості щодо автомобілів, які потребують ремонту, найменування робіт та запчастин, їх вартість, зокрема:
№ Найменування послугиЦіна за запчастини, матеріали, грнВартість послуги, грнВартість однієї послуги (операції) з урахуванням зап. частин, матеріалів грн (без ПДВ)Кількість послуг (операцій)Загальна вартість робіт 3 урахування м зап. частин, матеріалів грн (без ПДВ)Каталожний номер та найменування виробника запчастини
12345678
3. Renault Megane, 2020 р.в., VF1RFB00366243792 13792
1.Заміна к-ту передніх гальмівних колодок675400107511075C11077ABE--ABE
2.Заміна к-ту подушок кріплення глушника1957,52502207,512207,5206518624 R-RENAULT, WALK80419 - WALKER
3.Перевірка гальмівних характеристик з використанням гальмівного стенду04504501450
Відповідно до довіреностей №20, №21, №22 від 05.02.2024 уповноваженими особами ГУНП в Чернігівській області - представниками з питань технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, які мають права складати акти передавання-приймання КТЗ для ремонту і після ремонту, технічного обслуговування, прийняття у виконавця наданих послуг, складання та підписання акта невідповідності наданих послуг є: ОСОБА_2 - провідний інженер автотранспортного відділення; Стьопкін С. В. - слюсар автотранспортного відділення; Тумарець А. О. - начальник автотранспортного відділення
02.04.2024 представник відповідача ОСОБА_3 та представник позивача - начальник сектору дізнання смт Короп Новгород-Сіверського району Кривда Д. О. підписали акт №2/224 передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, відповідно до якого відповідачу переданий автомобіль Renault Megane, 2020 р.в., шасі (кузов) НОМЕР_2 , для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту. Вказаний акт затверджений відповідачем.
Відповідач направив позивачу пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору від 10.04.2024 №5_24.М.30, у якій повідомив про те, що після прийняття Виконавцем автомобіля Renault Megane, 2020 р.в., НОМЕР_2 (далі - спірний автомобіль) під час безпосереднього надання послуги встановлено, що один з елементів запасної частини - подушка кріплення глушника, виробник WALK80419 - WALKER, конструктивно не підходить, відрізняється від подушки кріплення, встановленої на автомобілі, що, відповідно, виключає можливість надання послуги з заміни комплекту (двох) подушок кріплення. ФОП ОСОБА_1 подушку кріплення глушника - 206518624R - Renаult встановлено на автомобілі Замовника.
Також відповідач зазначав, шо детальним оглядом автомобіля встановлено, що інша подушка кріплення глушника перебуває у технічно справному стані, в районі посадкових місць (кріплень) подушки відсутня будь-яка деформація, тобто відповідає усім вимогам нормативно-технічної документації, виконує свої функції на 100% і, відповідно, заміни не потребує; всі інші послуги з поточно ремонту автомобіля надано в повному обсязі, автомобіль готовий до видачі станом на 10.04.2024.
У зв'язку із зазначеним, відповідач запропонував укласти додаткову угоду, якою внести зміни до Додатку 1 Договору: виключити з переліку послуг (Додаток 1 до Договору) послугу заміни одного з елементу запасної частини - подушку кріплення, каталожний номер та виробник - WALK80419 - WALKER (п. 2) на спірному автомобілі.
Крім того, враховуючи виконання відповідачем на спірному автомобілі інших робіт, передбачених Договором, відповідач запропонував підписати акт передавання-приймання транспортного засобу за виключенням послуги з заміни подушки кріплення глушника.
Додатками до пропозиції про укладення додаткової угоди до Договору від 10.04.2024 №5_24.М.30 є:
- фото запчастини, каталожний номер та виробник - WALK80419 - WALKER;
- фото запчастини, встановленої на автомобілі;
- 2 примірники додаткової угоди;
- акт приймання-передачі №2/24 від 02.04.2024;
- акт №2/224 передавання-приймання колісного транспортного засобу після надання послуг з тех. обслуговування та ремонту від 10.04.2024;
- акт результатів перевірки гальмівних характеристик;
- рахунок-фактура №2/224 від 10.04.2024;
- акт здачі-прийому виконаних робіт (послуг) №2/224 від 10.04.2024.
У доданому до пропозиції про укладення додаткової угоди до Договору від 10.04.2024 №5_24.М.30 акті №2/224 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором від 10.04.2024 зазначено найменування робіт, виконаних відповідачем на спірному автомобілі, а також найменування використаних ним запчастин, а саме:
- заміна к-ту передніх гальмівних колодок - 1 послуга - 400,00 грн без ПДВ;
- заміна к-ту подушок кріплення глушника - 1 послуга - 250,00 грн без ПДВ;
- перевірка гальмівних характеристик з використанням гальмівного стенду - 1 послуга - 450,00 грн без ПДВ;
- комплект передніх гальмівних колодок C11077ABE - 1 шт. - 675,00 грн без ПДВ;
- подушка кріплення глушника 206518624R - 1 шт. - 978,75 грн без ПДВ.
Усього на загальну суму 2753,75 грн без ПДВ.
Пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору від 10.04.2024 №5_24.М.30 акті №2/224 з доданими до неї документами позивач отримав 11.01.2024, про що свідчить відмітка на цій пропозиції.
У відповідь на пропозицію відповідача позивач у листі від 17.04.2024 №335/124/05/31-2024 зазначив, що викладені відповідачем факти щодо неможливості встановлення частини комплекту подушок кріплення глушника з каталожним номером WALK80419-WALKER не підтверджується інформацією з доступних джерел в мережі Інтернет, а тому не є підставою для внесення змін до Договору. Позивач просив повідомити дату повернення спірного автомобіля після надання послуг у повному обсязі.
До зазначеного листа позивач надав фотозображення сайтів запасних частин із каталожним номером WALK80419-WALKER.
Позивач не підписав додаткової угоди до договору в частині виключення однієї послуги з заміни подушки кріплення глушника, а також акта №2/224 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором від 10.04.2024.
30.04.2024 представники ГУНП в Чернігівській області Тумарець А. О., Чечель С. М. та Стьопкін С. В. підписали акт №2/224 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту від 10.04.2024, у якому зазначено, що спірний автомобіль повернуто замовнику.
30.04.2024 ФОП ОСОБА_1 в особі представника Ботвиної Т. В. та представники ГУНП в Чернігівській області Тумарець А. О., Чечель С. М. та Стьопкін С. В. підписали акт №2/224 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором від 30.04.2024, у якому зазначено найменування робіт, виконаних відповідачем на спірному автомобілі, а також найменування використаних ним запчастин, а саме:
- заміна к-ту передніх гальмівних колодок - 1 послуга - 400,00 грн без ПДВ;
- заміна к-ту подушок кріплення глушника - 1 послуга - 250,00 грн без ПДВ;
- перевірка гальмівних характеристик з використанням гальмівного стенду - 1 послуга - 450,00 грн без ПДВ;
- комплект передніх гальмівних колодок C11077ABE - 1 шт. - 675,00 грн без ПДВ;
- подушка кріплення глушника 206518624R - 1 шт. - 978,75 грн без ПДВ.
Усього на загальну суму 2753,75 грн без ПДВ.
30.04.2024 представники ГУНП в Чернігівській області Тумарець А. О., Чечель С. М. та Стьопкін С. В. склали акт про невідповідність, у якому зазначено, що під час прийняття автомобіля на СТО ФОП ОСОБА_1 , Renault Megane, 2020 р.в., VF1RFB00366243792, виявлено, що на автомобілі не замінено подушку кріплення глушника з каталожним номером WALK80419-WALKER (позиція 2 пункту 3 специфікації).
30.04.2024 ФОП ОСОБА_1 в особі представника Ботвиної Т. В. та представники ГУНП в Чернігівській області Тумарець А. О., Чечель С. М. та Стьопкін С. В. підписали акт №2/224 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором від 30.04.2024, у якому зазначено найменування робіт, виконаних відповідачем на спірному автомобілі, а також найменування використаних ним запчастин, а саме:
- заміна к-ту передніх гальмівних колодок - 1 послуга - 400,00 грн без ПДВ;
- заміна к-ту подушок кріплення глушника - 0,5 послуги - 125,00 грн без ПДВ;
- перевірка гальмівних характеристик з використанням гальмівного стенду - 1 послуга - 450,00 грн без ПДВ;
- комплект передніх гальмівних колодок C11077ABE - 1 шт. - 675,00 грн без ПДВ;
- подушка кріплення глушника 206518624R - 1 шт. - 978,75 грн без ПДВ.
Усього на загальну суму 2628,75 грн без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції №3533 від 17.05.2024 позивач сплатив відповідачу кошти у розмірі 2628,75 грн за актом №2/224 від 30.04.2024.
21.05.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання з 17.06.2024 договору про закупівлю №224 від 15.03.2024.
21.06.2024 позивач направив відповідачу претензію про сплату пені у розмірі 36,82 грн за порушення строків виконання зобов'язань за Договором в частині виконання ремонтних робіт спірного автомобіля.
Відповідач доказів сплати позивачу спірних коштів суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору про закупівлю №224 від 15.03.2024 вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду.
За приписами ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)
З наведених вище положень статей 230-231 ГК України, статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.
У п. 8.2 Договору сторони встановили відповідальність відповідача за порушення строку виконання зобов'язань (у тому числі за п. 3.2) у вигляді сплати штрафних санкцій, визначених ч. 2 ст. 231 ГК України.
Частиною 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов'язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.
Відповідно до п. 4.3 Договору джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача пені у розмірі 36,82 грн за несвоєчасне виконання робіт з ремонту спірного автомобіля, нарахованої на суму 2628,75 грн за 14 календарних днів.
Як встановив суд, 15.03.2024 між сторонами був укладений Договір, за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги з поточного ремонту та технічного обслуговування автомобілів, зокрема спірного автомобіля Renault Megane.
Найменування та вартість робіт та запчастин, необхідних для ремонту спірного автомобіля, зазначені у Специфікації послуг (Додаток №1 до Договору).
За умовами п. 3.2, 3.4 Договору термін виконання послуг на кожен транспортний засіб не повинен перевищувати 10 робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі автомобіля на ремонт в СТО. Надання Послуг вважається завершеним, коли Замовник прийняв від Виконавця Послуги та підписав Акт здачі-приймання наданих послуг.
02.04.2024 представник відповідача Ботвина Т. В. та представник позивача - начальник сектору дізнання смт Короп Новгород-Сіверського району Кривда Д. О. підписали акт №2/224 передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, відповідно до якого відповідачу був переданий спірний автомобіль Renault Megane для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.
Відповідач зазначає, що акт від 02.04.2024 не є актом, передбаченим п. 3.2 Договору, оскільки він має іншу назву.
Щодо цих доводів відповідача суд зазначає, що умовами Договору не визначено форму та зміст акта прийому-передачі автомобіля на ремонт, а за своєю суттю такий акт є документом, який фіксує факт передачі і приймання автомобіля на ремонт.
Наданий акт №2/224 від 02.04.2024 засвідчує факт передачі позивачем спірного автомобіля і прийняття його відповідачем на ремонт, затверджений самим відповідачем, а відтак доводи останнього, які зводяться лише до невідповідності його назви, відхиляються судом як необґрунтовані.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про передачу спірного автомобіля на ремонт неуповноваженою особою - начальником сектору дізнання смт Короп Новгород-Сіверського району Кривдою Д. О. як необґрунтовані, оскільки під час прийняття цього автомобіля відповідач мав самостійно пересвідчитись у наявності повноважень у вказаної особи щодо передачі спірного автомобіля для здійснення ремонтних робіт, а у разі їх відсутності - відмовитись від його приймання, чого він не зробив.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи те, що відповідач прийняв спірний автомобіль на ремонт на підставі акта №2/224 від 02.04.2024, він повинен був виконати роботи з його ремонту протягом 10 робочих днів, тобто до 16.04.2024.
Згідно зі Специфікацією послуг виконанню відповідачем підлягали наступні види робіт:
- заміна комплекту передніх гальмівних колодок з каталожним номером C11077ABE-ABE;
- заміна комплекту подушок кріплення глушника з каталожними номерами 206518624 R-RENAULT, WALK80419 - WALKER;
- перевірка гальмівних характеристик з використанням гальмівного стенду.
11.04.2024, тобто завчасно до закінчення терміну виконання робіт, позивач отримав від відповідача пропозицію про укладення додаткової угоди, у якій зазначено про виконання робіт з ремонту спірного автомобіля, окрім заміни однієї подушки кріплення глушника у зв'язку з тим, що вона перебуває у технічно справному стані та не потребує заміни. Відповідач повідомив, що інша подушка кріплення глушника була замінена на подушку з каталожним номером 206518624 R-RENAULT, оскільки подушка WALK80419 - WALKER конструктивно не підходить до встановленої на автомобілі.
Так, відповідач просив підписати додаткову угоду до Договору щодо виключення з переліку послуг (Додаток 1 до Договору) послуги заміни одного з елементу запасної частини - подушки кріплення глушника, а також акт передавання-приймання КТЗ після ремонту від 10.04.2024 та акт здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором №2/224 від 10.04.2024.
У зазначеному акті здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором №2/224 від 10.04.2024 відповідач не включив вартість однієї подушки кріплення глушника.
За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Наведені норми містять презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений на замовника.
Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акта приймання - передачі робіт, а відтак, обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.
17.04.2024 позивач надав відповідачу відповідь, у якій відмовився від підписання додаткової угоди, посилаючись на те, що викладені відповідачем факти щодо неможливості встановлення частини комплекту подушок кріплення глушника з каталожним номером WALK80419-WALKER не підтверджується інформацією з доступних джерел в мережі Інтернет.
Акт передавання-приймання КТЗ після ремонту від 10.04.2024 та акт здачі/прийому виконаних робіт (послуг) за Договором №2/224 від 10.04.2024 позивач також не підписав.
Отже, позивач не тільки не прийняв виконані відповідачем роботи, а й взагалі їх не оглянув та негайно не заявив про недоліки виконаної роботи.
Щодо посилання позивача на можливість встановити подушку кріплення глушника з каталожним номером WALK80419-WALKER суд зазначає, що у Специфікації послуг вказано каталожні номери та найменування виробників подушки кріплення глушника: 206518624 R-RENAULT, WALK80419 - WALKER, тобто два каталожні номери двох різних виробників - RENAULT та WALKER. Тобто, відповідач мав альтернативу та міг вибрати запчастину будь-якого з цих виробників, не перевищуючи обумовлену Договором її вартість.
Отже, встановлення відповідачем на спірному автомобілі зазначеної запчастини з каталожним номером 206518624 R відповідає Специфікації послуг (і при цьому, ще слід зауважити, що ця запчастина є оригінальною продукцією заводу-виробника самого автомобіля) а тому заперечення позивача у цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, по суті єдиним спірним питанням залишається необхідність та/або доцільність заміни другої подушки кріплення глушника, відповідь на відповідну пропозицію відповідача позивач фактично не надав.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
У зв'язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відторгає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб'єктивних цивільних прав, а не виконання обов'язків. Обов'язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб'єктивного цивільного права.
Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб'єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов'язків.
Здійснення суб'єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб'єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов'язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб'єктивних цивільних прав.
Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб'єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов'язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.
Оцінивши поведінку та дії обох сторін спірних правовідносин, суд встановив, що відповідач завчасно до закінчення терміну виконання спірних робіт надав позивачу акт фактично виконаних робіт та просив вирішити питання щодо доцільності заміни подушки кріплення глушника, яка, за доводами відповідача, перебувала у технічному справному стані та не потребувала заміни. Тобто у даному випадку, хоча така робота і була передбачена умовами Договору, відповідач діяв добросовісно, й такі його дії узгоджуються насамперед з інтересами самого позивача та покликані на збереження коштів Державного бюджету, з якого здійснювалась закупівля спірних робіт.
Натомість позивач своєчасно не лише не оглянув виконані відповідачем роботи, а взагалі необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, відповіді на порушене відповідачем питання щодо доцільності заміни однієї подушки кріплення глушника також не надав.
При цьому відповідь позивачу на його пропозицію щодо укладення додаткової угоди позивач надав 17.04.2024, тобто наступного дня після закінчення терміну виконання спірних робіт, хоча таку пропозицію отримав 11.04.2024.
Частинами 1, 2 статті 613 ЦК України унормовано, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За наведених обставин у їх сукупності суд доходить висновку, що зазначені дії та поведінка позивача щодо відповідача за своє суттю є недобросовісними та такими, що спрямовані на порушення його прав, та як наслідок, про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення терміну виконання спірних робіт, оскільки прийняття виконаних відповідачем робіт лише 30.04.2024 сталось внаслідок прострочення та зловживання своїм правом саме позивачем.
Враховуючи встановлені судом обставини та застосувавши загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», суд вважає за необхідне та доцільне застосувати положення частини третьої статті 16 ЦК України та відмовити позивачу у захисті цивільного права та інтересу, яким особа зловживала.
Суд наголошує, що застосовуваний спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача має відповідати критерію ефективності відновлення порушеного права, що є неприпустимим у разі запровадження істотного дисбалансу між правами та інтересами особи, яка просить застосувати такий спосіб захисту, та правами й інтересами іншої особи, стосовно якої такі примусові заходи належить застосувати. У разі встановлення істотного дисбалансу між правами й інтересами сторін спору, що матиме місце у спірних правовідносинах у разі задоволення поданого позову, суд встановлює порушення меж здійснення цивільних прав, оскільки в діях позивача наявні ознаки зловживання своїм правом.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №521/17654/15-ц.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун