79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
07.01.2025 Справа № 914/2485/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Смітюх С.В.
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз Тепло», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шайноги Світлани Степанівни, м. Новий Розділ, Львівська обл.
про стягнення 29 980, 63 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Тенета Н.Р.;
від відповідача: Ратич Т.М.
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз Тепло» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шайноги Світлани Степанівни про стягнення 29 980, 63 грн.
Ухвалою від 14.10.2024 суд відкрив спрощене позовне провадження та призначив розгляд справи на 26.11.2024.
Ухвалою суду від 26.11.2024 розгляд справи відкладено на 16.12.2024.
13.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 30266/24).
У судовому засіданні 16.12.2024 оголошено перерву до 07.01.2025.
06.01.2015 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення (вх. № 307/25).
07.01.2015 на адресу суду від позивача надійшли заперечення (вх. № 374/25).
Представник позивача у судовому засіданні 07.01.2025 надала суду для огляду оригінали рахунків на оплату; ствердила, що платежі відповідач здійснювала без конкретних призначень платежів, тому такі зараховувались в порядку черговості виникнення заборгованості з найдавнішої; наполягала, що долучені до пояснень докази, зокрема, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії та акт-обстеження спростовують доводи щодо неналежного відповідача у справі; звернула увагу, що тариф на теплову енергію для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у цьому випадку був однаковим. Тому позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.
Представник відповідача ствердив, що спірне приміщення в оренду не здається, у ньому підприємницька діяльність не здійснюється; акт-обстеження є неналежним доказом у справі, оскільки складений без участі відповідача; звертав увагу, що платежі здійснювались фізичною особою, а не ФОП. Тому відповідач доводив, що спір, який розглядає суд, не пов'язаний із господарсько діяльністю, отже провадження у справі підлягає закриттю.
У судовому засіданні 07.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України заяву-приєднання до умов індивідуального договору не підписав, проте фактично отримував послуги з постачання теплової енергії та оплатив їх не в повному обсязі, зокрема, неоплаченою залишилась сума - 29 980, 63 грн.
Відповідач, заперечуючи предметну юрисдикцію спору, звернув увагу, що приміщення у АДРЕСА_1 належить фізичній особі ОСОБА_1 , а не ФОП Шайнозі С.С.; набуття статусу ФОП не означає, що всі подальші правовідносини з цією особою мають ознаки господарських; у спірному приміщенні відповідач не здійснює господарську діяльність; платежі здійснювались фізичною особою, а не ФОП; підписи на довідках та актах виконано іншими особами, а не відповідачем.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради №329 від 19.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області, погоджено застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.
Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради №438 від 12.10.2021 затверджено нову структуру тарифів.
Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення (підвальні приміщення №2,3,4,5 та приміщення першого поверх №12,13,14 загальною площею 154,30 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Шайнозі Світлані Степанівні.
Доказів укладення сторонами письмового договору про надання теплової енергії матеріали справи не містять.
Проте позивач долучив до позову акти про пуск теплоносія на житловий будинок за адресою: проспект Шевченка, будинок №34, а саме, від 20.10.2021, 11.11.2022, 03.11.2023; акт та паспорт готовності до роботи в опалювальні сезони.
Також долучено докази, які підтверджують, що житловий будинок № 34 по проспекту Шевченка у місті Новий Розділ оснащений загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії Ергомера-125, заводський номер № 11927), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковував 96 квартир та 7 нежитлових приміщень, у тому числі приміщення, яке належить відповідачу. Прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 08.01.2024, що підтверджується актом. Покази загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії зафіксовано в Актах про відпуск теплової енергії за січень-березень 2024 року.
Крім того, спірне приміщення площею 154,30 кв.м оснащене індивідуальним засобом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії, заводський номер 91342711), який згідно з результатами повірки від 25.11.2021 відповідає вимогам ДСТУ, тому такий прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 01.12.2021. Покази індивідуального засобу обліку теплової енергії зафіксовано в довідках за січень, березень 2022 року, актах обстеження за грудень 2022, січень 2023, за квітень 2024 року (довідки та акти підписані представником споживача, та усі крім грудня 2022 року, який виписаний на Шайногу С.С., виписані на ФОП Шайногу С.С.).
Оскільки житловий будинок № 34 по проспекту Шевченка у місті Новий Розділ був оснащений загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії лише у січні 2024 року, нарахування споживачам будинку № 34 по проспекту Шевченка до січня 2024 року здійснювалося розрахунково, відповідно до норм споживання теплової енергії, яка підлягала щомісячному коригуванню за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Нарахування за постачання теплової енергії з січня 2024 року здійснювалося з врахування показів загальнобудинкового та індивідуального приладів обліку теплової енергії.
Позивач ствердив, що станом на 30.09.2021 у відповідача виникла переплата на суму 0,89 грн, тому такий не долучив рахунки на оплату до зазначеного періоду, оскільки такі не є спірними.
Позивач виставляв відповідачу рахунки, зокрема, №О00000320 від 16.11.2021 за жовтень 2021 року на суму 928, 46 грн (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00000521 від 28.12.2021 за листопад 2021 року на суму 13 971, 30 грн; № 73 від 21.01.2022 за грудень 2021 року на суму 13 449, 52 грн; № О00000081 від 22.02.2022 за січень 2022 року на суму 38 930, 95 грн; № О00000325 від 14.03.2022 за лютий 2022 року на суму 19 441, 66 грн; № О00000505 від 13.04.2022 за березень 2022 року на суму 10 074, 96 грн (містить відмітку про отримання та підпис); № О00000667 від 16.05.2022 за квітень 2022 року на суму 5 059, 17 грн, № О00000792 від 13.06.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у травні 2022 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00000933 від 18.07.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у червні 2022 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001013 від 16.08.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у липні 2022 року (містить відмітку про отримання та дату); № О00001183 від 12.09.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у серпні 2022 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001349 від 06.10.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у вересні 2022 року (містить відмітку про отримання дату, підпис); № О00001492 від 07.11.2022 на суму 33,63 грн за абонентське обслуговування у жовтні 2022 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001674 від 12.12.2022 за листопад 2022 року на суму 1 928, 91 грн; № О00000161 від 13.01.2023 за грудень 2022 року суму 3 790, 53 грн (містить напис «від підпису відмовилась»); № О00000364 від 10.02.2023 за січень 2023 року на суму 4 232, 79 грн (містить напис «від підпису відмовилась»); № О00000665 від 07.03.2023 за лютий 2023 року на суму 6 830, 71 грн (містить напис «від підпису відмовилась»); № О00000916 від 06.04.2023 за березень 2023 року на суму 3 594, 74 грн (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001157 від 09.05.2023 за квітень 2023 року на суму 1 425, 98 грн (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001346 від 07.06.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у травні 2023 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001563 від 06.07.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у червні 2023 року (містить підпис); № О00001773 від 03.08.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у липні 2023 року (містить відмітку про отримання та підпис); № О00001973 від 05.09.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у серпні 2023 року (містить відмітку про отримання продавцем та підпис); № О00002177 від 05.10.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у вересні 2023 року (містить підпис); № О00002370 від 02.11.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у жовтні 2023 року (містить підпис); № О00002635 від 08.12.2023 на суму 39,47 грн за абонентське обслуговування у листопаді 2023 року (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00000174 від 11.01.2024 за грудень 2023 року на суму 11 882, 11 грн (містить напис «від підпису відмовилась»); № О00000255 від 12.02.2024 за січень 2024 року на суму 12 104, 51 грн; № О00000612 від 08.03.2024 за лютий 2024 року на суму 6 399, 87 грн (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00000837 від 11.04.2024 за березень 2024 року на суму 5 361, 78 грн (містить відмітку про отримання - дату, підпис); № О00001062 від 09.05.2024 на суму 42,94 грн за абонентське обслуговування у квітні 2024 року (містить підпис); № О00001266 від 04.06.2024 на суму 42,94 грн за абонентське обслуговування у травні 2024 року (містить підпис); № О00001496 від 03.07.2024 на суму 42,94 грн за абонентське обслуговування у червні 2024 року (містить підпис); № О00001728 від 02.08.2024 на суму 42,94 грн за абонентське обслуговування у липні 2024 року (містить дату та підпис); № О00001940 від 05.09.2024 на суму 42,94 грн за абонентське обслуговування у серпні 2024 року (містить напис «від підпису відмовилась», 12.09.2024/підпис/Бухтяк).
Також за період з грудня 2021 року по серпень 2024 року сформовано акти приймання-передачі теплової енергії.
Враховуючи оплати відповідача, які з листопада 2021 року по серпень 2024 року становили 116 291, 74 грн, та проведені позивачем коригування у зв'язку із змінами цін на газ, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.08.2024 становила 29 980, 63 грн.
У березні 2023 року позивач скеровував відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка останньою отримана, однак відповіді на неї матеріали справи не містять.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 7 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
У зв'язку з внесеними змінами до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, з листопада 2021 року послуга з постачання теплової енергії надавалась споживачам згідно з умовами договору, що укладається відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З 01 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло».
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідач не підписав заяву-приєднання, однак продовжував отримувати послугу з постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суд встановив, що на житловий будинок у м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 34, в якому знаходиться належне на праві власності Шайнозі С.С. приміщення, надавалась послуга постачання теплової енергії, що підтверджено відповідними актами про пуск теплоносія.
Згідно з ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Тобто відповідач отримувала послугу з постачання теплової енергії, мала обов'язок щомісяця оплачувати надані послуги, однак виконала його лише частково (остання оплата у березні 2024 року), внаслідок чого станом на 31.08.2024 виникла заборгованість за спожиту теплову енергію на суму 29 980, 63 грн.
Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.
Впродовж розгляду справи представник відповідача не заперечував щодо заявленої до стягнення суми, надав для огляду платіжні документи, чим фактично додатково підтвердив факт споживання послуг з постачання теплової енергії.
Водночас єдиним доводом відповідача, яким він заперечував позовні вимоги є те, що спір не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки теплова енергія споживалась фізичною особою, а не ФОП.
Слід зазначити, що під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен керуватись сутністю права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідач, як на помилковість визначної позивачем юрисдикції, звернув увагу на те, що спірне нежитлове приміщення є власністю фізичної особи ОСОБА_1 , а не ФОП Шайноги С.С.
Згідно з ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог чинного законодавства суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. Чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності, як фізична особа - підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи - підприємця. З огляду на викладене, нерухоме майно має реєструватися саме за фізичною особою.
Тому наведений відповідачем довід суд відхиляє як необґрунтований.
Суд враховує, що нерухоме майно у м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 34 має статус нежитлового приміщення, розміщеного на першому поверсі, а також у підвальному приміщенні, а видом економічної діяльності відповідача є: роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям.
На підтвердження факту ведення у спірному приміщенні відповідачем господарської діяльності позивач долучив акт-обстеження № 732 від 19.12.2024 з долученою фотофіксацією, на якій зображено магазин одягу.
Також позивач долучив копію чинного договору № 187 від 01.09.2020 про надання послуг з розподілу електричної енергії за тією ж адресою: АДРЕСА_1 , споживачем в якому є саме ФОП Шайнога С.С.
Рахунки на оплату та акти наданих послуг, частина яких місять відомості про їх отримання, виставлялись також ФОП Шайнозі С.С. Претензія також була адресована ФОП та отримана нею.
Тобто відповідач була обізнана з нарахуваннями за поставлену теплову енергію їй як фізичній особі-підприємцю, проте жодних зауважень не висловлювала.
Враховуючи викладене, суд визнає подані позивачем докази більш вірогідними та такими, що у їх сукупності підтверджують виникнення спору саме зі здійснення господарської діяльності відповідача.
Доводи відповідача, що оплати здійснювались фізичною особою, а не ФОП жодним чином не спростовують факт здійснення у спірному приміщенні господарської діяльності.
Недоведеними суд визнає і твердження про виконання на документах підписів іншою особою, а не відповідачем, оскільки жодних доказів, які б це підтвердили, не надано, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлялось.
Крім того, суд відхиляє як безпідставне твердження, що акт обстеження є неналежним доказом у справі, оскільки присутність споживача не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження у справі відсутні, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати.
Витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 74, 76, 129, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шайноги Світлани Степанівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код (номер): НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз Тепло» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код: 42399765) 29 980, 63 грн та 3 028, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.