ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2025Справа № 905/1198/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи
справу №905/1198/24
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
до Державної податкової служби України в особі Головного управління
Державної податкової служби у Донецькій області
про стягнення 233 583,70 грн
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про стягнення солідарно вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 233583,70 грн.
Позов обґрунтований тим, що Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області у січні-лютому 2022 року було спожито теплову енергію за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26, без укладання договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 233 583,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2024 у справі № 905/1198/24 позовну заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про стягнення солідарно вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 233583,70 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
08.11.2024 до адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивачем, на підставі ст. 48 ГПК України, визначено відповідачем у справі Державну податкову службу України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
Також, позивач на підставі ч. 3 ст. 46 ГПК України подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 233 583,70 грн з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та з урахуванням пояснень позивача визначено особу відповідача, як Державну податкову службу України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області. Суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.11.2024 на адресу Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, та просить здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.11.2024 до адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
28.11.2024 до адресу суду через систему "Електронний суд" від представника надійшли додаткові пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив та додані до них докази.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та Головним управлінням ДПС у Донецькій області були укладені договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 54 від 19.02.2021 та договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №54/1 від 28.12.2021, а також протоколи розбіжностей до них, відповідно до умов яких теплопостачальна організація зобов'язувалася постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах за адресою споживача: м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26, а споживач - прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 12.1. договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №54/1 від 28.12.2021, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.11.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання договірних зобов'язань.
Згідно з п. 12.1. договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №54 від 19.02.2021 цей договір набирає чинності з 19.02.2021 діє до 31.12.2021. Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2021.
На підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго»» (т. 3 ас. 57, 58) встановлено обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію, зокрема: для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3484,32 грн за 1 Гкал (без ПДВ); для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 2540,13 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 №1309/5-21 (т.3 ас. 69, 70) внесено зміни до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 та встановлено такі тарифи на теплову енергію для бюджетних установ та релігійних організацій без індивідуальних теплових пунктів: без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3246,35 грн за 1 Гкал (без ПДВ); з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку - 4088,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Будівля, розташована за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26, належить до державної власності та обліковується на балансі Відокремленого структурного підрозділу «Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії».
Зазначена будівля оснащена вузлом комерційного обліку теплової енергії, який враховує обсяг спожитої теплової енергії декількох споживачів, які знаходяться у будівлі. Такий обсяг розподіляється між споживачами пропорційно до їхньої долі опалювальної площі.
Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6160/2015 від 20.04.2015 Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Донецькій області передано Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області в строкове платне користування (строком 1 рік) державне майно - адміністративно-господарські приміщення площею 1334,5 ка.м. будівлі розміщені за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна (в т.ч. Соборна) буд.26.
Договором № 4 від 17.06.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6160/2015 від.20.04.2015, серед іншого продовжено термін дії договору оренди до 09.04.2023.
Договором №5 від 11.05.2021 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6160/2015 від 20.04.2015 змінено найменування орендаря «Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області ЄДРПОУ 44070187» та балансоутримувача на «Відокремлений структурний підрозділ «Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії».
Відповідно до акту від 10.11.2021 про підключення нежитлового приміщення до мережі (системи) теплопостачання (у зв'язку з початком опалювального сезону), підписаного в тому числі й споживачем, була здійснена подача теплової енергії на будівлю
У зв'язку із закінченням строку дії договорів про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 54 від 19.02.2021 та № 54/1 від 28.12.2021, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» із запрошенням до переговорної процедури, в якому пропонувало провести переговори щодо закупівлі послуг з постачання теплової енергії на 2022 рік за державні кошти - код ДК 021:2015 - « 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція», для обслуговування адмінбудівлі за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, 26, та провести переговори в онлайн режимі з відповідним складанням протоколу.
Згідно з протокольним рішенням (протоколом) № 26 від 10.02.2022 про проведення переговорів між Державною податковою службою Головним управлінням ДПС у Донецькій області та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо закупівлі теплової енергії за державні кошти від 2022 року (т. 1 ас. 69) сторони погодили таке:
- замовником було прийнято рішення про необхідність придбання теплової енергії у ОКП «Донецьктеплокомуненерго»;
- очікуваний обсяг споживання теплової енергії 114 Гкал, а саме: з 01.01.2022 по 04.01.2022 включно у кількості - 0,66682 Гкал, за тарифом 3048,16 грн за 1 Гкал у сумі - 2032,57 грн; з 05.01.2022 та надалі у кількості 113,33318 Гкал, за тарифом 3895,62 грн за 1 Гкал у сумі - 441503,00 грн;
- ціна договору про закупівлю становить суму 443 535,57 грн з ПДВ; найменування предмету закупівлі - ДК 021:2015 код 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція» (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для опалення);
- строк поставки: з 01.01.2022 до 31.12.2022.
Листом від 04.10.2022 №135 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до Головного управління ДПС у Донецькій області та просило забезпечити оплату вже спожитої теплової енергії, відповідно до актів та рахунків, які надавалися щомісячно, а також підписати проекти договорів (в т.ч. договір №54), постачання за якими здійснюється з 01.01.2022, скріпити їх печаткою та повернути до Відокремленого підрозділу підприємства «Донецьтеплокомуненерго».
Листом №233/6/05-99-10 від 07.10.2022 «Про надання інформації» Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило про відмову у прийнятті пропозиції згідно наданих договорів, в редакціях запропонованих ВП ОПК «ДТКЕ» з огляду на таке: до договорів не надані документи, підтверджуючі повноваження підписанта зі сторони теплопостачальної організації; в договорах доцільно вказати «планові обсяги постачання січень - 24 лютого 2022 року»; в умовах військового стану, законодавчо введених в дію на території України обставинах форс-мажору та офіційного переведення ГУ ДПС у Донецькій обл. у режим простою - інші дати дії договору суперечитимуть чинному законодавству та інтересам ГУ ДПС у Донецькій обл.; проектами договорів пропонується нараховувати споживання теплоносія з 1 лютого 2022 без зняття показників приладів обліку, що не може у будь якому разі бути прийнятним. Стосовно забезпечення оплати вже спожитої теплової енергії відповідно до рахунків та актів, які надавались щомісячно споживач просив підтвердити наявність таких актів, оскільки наявна бухгалтерська документація була знищена унаслідок проведення бойових дій. Також у вказаному листі відповідач запропонував провести переговорну процедуру між повноважними представниками сторін, або використовувати процедуру письмового узгодження розбіжностей під час укладання договорів.
ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Головного управління ДПС у Донецькій області з листом №255/1 від 07.11.2022, в якому зазначило, що Головне управління, споживаючи теплову енергію без договорів у період з січня по квітень 2022 року та відмовляючись укласти такі договори без достатніх правових підстав, набули майно ОКП «ДТКЕ» (теплову енергію), вартість якої має бути відшкодована.
01.02.2023 Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» направило відповідачу претензію №209, в якій повідомило, що станом на 01.01.2023 за Головним управлінням ДПС у Донецькій області обліковується заборгованість у сумі 2052132,65 грн, зокрема, за приміщення за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, 26, заборгованість за період листопад 2021 - квітень 2022 становить 233583,70 грн.
У відповідь на претензію від 01.02.2023 №209 Головне управління ДПС у Донецькій області листом №145/6/05-99-10-01 від 14.02.2023 повідомило, що для її об'єктивного розгляду по суті позивач повинен надати документи, що підтверджують укладання між ГУ ДПС та ДТКЕ господарсько-правової угоди (договору) про надання послуг або постачання теплової енергії, документи, що підтверджують відмову ГУ ДПС від укладання з ДТКЕ господарсько-правової угоди (договору) про надання послуг або постачання теплової енергії, документи, що підтверджують фактичне надання ДТКЕ теплової енергії на об'єкти ГУ ДПС. Крім того, зазначивши, що наразі не має можливості частково, або повністю задовольнити вимоги ДТКЕ у разі їх обґрунтованості, або мотивовано відмовити у їх задоволенні у разі їх безпідставності.
В матеріалах справи містяться акти зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії за спірний період (січень - березень 2022 року) від 19.01.2022, 16.02.2022, 17.03.2022 та 01.04.2022, які підписані представниками сторін.
Також позивачем складено рахунки за опалення за січень - березень 2022 року на загальну суму 233583,70 грн.
Несплата відповідачем відповідних рахунків за поставлену теплову енергію й стала підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, зокрема, за період з січня по березень 2022 року в сумі 233583,70 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент розгляду спору, договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладено. Відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, є підставою для звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунку за спожиту у спірний період теплову енергію.
Також, відповідач зазначає, що позивач мав вільний доступ до засобів обліку і відключення від мереж центрального опалення приміщень відповідача, розташованих за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, 26, але, після відмови відповідача від укладання договору своїм правом по відключенню від мережі не скористався. Проте, позивач використав своє становищем монополіста для безпідставного заволодіння державними коштами та нарахування відповідачу заборгованості.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
За змістом частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частин першої і другої статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. В такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Згідно із статтею 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії, що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктом 13 вказаної Постанови визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
03.11.2021 Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, на офіційному веб-сайті підприємства https://kpdtke.com.ua/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 2 вказаного договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви- приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5. договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань (п. 23 договору).
Оскільки матеріали справи містять протокол проведення переговорної процедури, то у відповідності до положень ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами переговорної процедури замовник зобов'язаний був протягом одного дня після ухвалення рішення оприлюднити в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та протягом п'яти днів укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з дня такого оприлюднення. У випадку непідписання такого договору у строк 20 днів, з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір переговорна процедура закупівлі відміняється замовником.
Втім, доказів на підтвердження оприлюднення відповідачем повідомлення про намір укласти договір про постачання теплової енергії з позивачем та підписаного між сторонами договору матеріали справи не містять, що свідчить про відміну переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд зазначає, що матеріали справи також не містять підписаної відповідачем заяви-приєднання (додатку) до індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії за адресою: м. Дружків, вул. Соборна, 26. Відсутні також і докази проведення відповідачем оплат за рахунками за надані позивачем послуги за січень - березень 2022 року.
Проте, представник відповідача у січні - березні 2022 року підписав акти зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: м. Дружків, вул. Соборна, 26, згідно яких встановлено споживання тепла.
Таким чином, у період з січня по березень 2022 року позивач надавав послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачу за відсутності укладеного договору.
Зважаючи, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, а позивачем підписано акти показань вузла комерційного обліку теплової енергії за січень - березень 2022 року, враховуючи обставини відсутності укладення договору протягом 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовано індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання і опублікований на офіційному сайті підприємства.
Одночасно судом враховано, що доказів відключення приміщень відповідача від загальнобудинкових систем теплопостачання, а також неналежного надання позивачем відповідних послуг матеріали справи не містять.
Отже, обставини отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії не можуть ставитися у залежність від не підписання ним договору або заяви про приєднання до публічного договору, оскільки за умов не відключення в законний спосіб приміщення відповідача від мереж теплопостачання, відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Наведеним вище спростовуються заперечення відповідача, що позивачем не доведено факту надання послуг за спірний період у зв'язку із відсутністю укладеного між сторонами договору.
Матеріали справи також містять рахунки на оплату теплової енергії за січень-березень 2022 року на загальну суму 233583,70 грн, в яких була визначена вартість послуг з постачання теплової енергії за тарифами відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго»» із відповідними змінами, а саме:
- №122_54 за обсяг спожитої теплової енергії - 13,478376 Гкал на суму 43284,60 грн за період 01.01.2022 по 19.01.2022;
- №222_54 за обсяг спожитої теплової енергії 26,428246 Гкал на суму 85795,34 грн за період з 20.01.2022 по 16.02.2022;
- №322_54 за обсяг спожитої теплової енергії 14,647831 Гкал на суму 47551,99 грн за період з 17.02.2022 по 17.03.2022;
- №422_54 за обсяг спожитої теплової енергії 5,551203 Гкал на суму 18021,15 грн за період з 18.03.2022 по 31.03.2022.
Як свідчать матеріали справи, позивач зазначені акти та рахунки надсилав на електронну пошту відповідального працівника відповідача, а також направляв листом за вих. №255/1 від 07.11.2022 на вимогу відповідача №233/6/05-99-10 від 07.10.2022.
Водночас, судом враховано, що відповідач не спростовує обставини отримання зазначених рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, посилаючись лише на обставини не підписання та не укладання договору з позивачем.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період (січень-березень 2022) відповідач отримував від позивача послуги з теплопостачання, що підтверджується актами зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії від 19.01.2022, 16.02.2022, 17.03.2022 та 01.04.2022, які підписані представниками сторін.
Відповідач належними засобами доказування не спростував розмірів спожитої теплової енергії та підписання означених актів своїм представником.
При цьому, судом встановлено, що вказана послуга була отримана за відсутності укладеного між сторонами договору, що свідчить про споживання теплової енергії відповідачем за відсутності правової підстави, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок щодо повернення отриманого.
За приписами ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, суд зауважує, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених ст. 11 ЦК України. До відсутності правової підстави стаття 1212 ЦК України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.
У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1531/18 викладено позицію, згідно з якою аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Отже, при застосуванні наведеної норми закону підлягають встановленню такі факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Суд ураховує, що теплова енергія є споживною речовиною та відповідач не може фізично повернути позивачу спожиту ним у січні-березні 2022 року теплову енергію, у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення саме вартість безпідставно спожитої теплової енергії, оскільки договірні відносини сторін у зазначений період були відсутні.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді (Руїс Торіха проти Іспанії).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (Гірвісаарі проти Фінляндії).
Згідно ж із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення в сумі 233583,70 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної податкової служби України (04655, м. Київ, Львівська площа буд.6-8; код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ 44070187) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39; код ЄДРПОУ 03337119) вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 233 583 грн 70 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2803 грн 01 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.01.2025.
Суддя А.І. Привалов