61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
10.01.2025 Справа №905/1386/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Горба Геннадія Григоровича, м.Маріуполь Донецької області
про стягнення 171932,84грн, з яких 100000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 43819,29грн - заборгованість по процентам, 22113,55грн - заборгованість за винагородою, 1000,00грн - штраф (фіксована складова), 5000,00грн - штраф (змінна складова),
без повідомлення (виклику) сторін,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк», м. Дніпро звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Горба Геннадія Григоровича, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 171932,84грн, з яких 100000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 43819,29грн - заборгованість по процентам, 22113,55грн - заборгованість за винагородою, 1000,00грн - штраф (фіксована складова), 5000,00грн - штраф (змінна складова).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем кредитного договору №20.70.0000000809 від 09.02.2022.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії кредитного договору №20.70.0000000809 від 09.02.2022 з додатком (Графік погашення), анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк»; меморіального ордеру №TR.22014741.24296.64999 від 09.02.2022, виписки по особовому рахунку.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525-526, 530, 610-612, 625, 1054 Цивільного кодексу України.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1386/24 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 30.10.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро залишено без руху. Встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
04.11.2024 та 11.11.2024 від Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро надійшли заяви про усунення недоліків, до додатках до якої, позивач надав суду копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил банківських послуг від 15.02.2021.
Ухвалою господарського суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1386/24. Справу №905/1386/24 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - м. Маріуполь Донецької області.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».
Ухвала господарського суду від 11.11.2024 направлялася відповідачу на адресу електронної пошти, що зазначена у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Відповідач повідомлявся шляхом передачі телефонограми, однак зв'язок не був встановлений.
Також з метою повідомлення відповідача судом розміщено повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
Отже судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.
У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
09.02.2022 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - банк, кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Горбом Геннадієм Григоровичем (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №20.70.0000000809 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначається у п.А3 цього договору.
За приписами п.1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».
Згідно з п.А1, А2, А3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту - строковий кредит з лімітом у розмірі 100000,00грн на фінансування поточної діяльності.
Термін повернення кредиту - 07.02.2024, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором * ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
Пунктом А3 договору також передбачено, що згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 07 лютого 2024 року.
У п.А6 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90% річних.
Відповідно до п.А8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем. Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктами А9-А10 договору визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору; щомісячно винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% річних від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Договір підписано сторонами без зауважень та застережень, а також скріплено печаткою позивача.
У додатку 1 до кредитного договору №20.70.0000000809 від 09.02.2022, який є невід'ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, яким визначено термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород.
За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено у період з 09.03.2022 по 07.02.2024.
Згідно з меморіальним ордером №TR.22014741.24296.64999 від 09.02.2022 відповідачу видано кредит на суму 100000,00грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 09.02.2022 по 21.09.2024 вчинено автоматичне списання коштів з погашення простроченої заборгованості за комісією 10.07.2022 у розмірі 6,45грн, що відображено у розрахунку заборгованості.
Відповідач у передбачений графіком погашення строк зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 100000,00грн, за процентами у розмірі 43819,29грн, за винагородою у розмірі 22113,55грн.
Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №20.70.0000000809 від 09.02.2022, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є кредитним договором.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером №TR.22014741.24296.64999 від 09.02.2022 на суму 100000,00грн.
Відповідач отримання суми кредиту не спростовує та не заперечує.
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі - Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У п. А3 Розділу А кредитного договору сторони погодили, що термін повернення кредиту 07 лютого 2024 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).
За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 09.03.2022 по 07.02.2024.
Таким чином, строк виконання зобов'язання є таким що настав.
У визначений графіком погашення строк відповідач погашення кредиту не здійснював.
За розрахунком позивача у відповідача обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 100000,00грн.
Докази сплати заборгованості відповідачем не надані, розмір заборгованості не спростовується та не заперечується.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100000,00грн.
Окрім цього, позивач нарахував відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 43819,29грн та винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 22113,55грн.
Положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У п.п. А6 та А8 Розділу А кредитного договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90% річних; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки передбаченої договором.
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 09.02.2022 по 21.09.2024 вчинено автоматичне списання коштів з погашення простроченої заборгованості за комісією 10.07.2022 у розмірі 6,45грн.
Доказів сплати процентів у розмірі 43819,29грн відповідач суду не надав, розмір та період нарахування процентів відповідачем не оспорюється.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом.
Щодо нарахування винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 22113,55грн, то як вбачається з матеріалів справи, таке нарахування здійснювалось позивачем у період з10.03.2022 по 30.04.2024.
У п. А.10 Розділу А кредитного договору сторони погодили, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Судом досліджений зміст договору та умови п. А.10 договору та з'ясовано, що останні не містять положень про тлумачення такого виду послуг як кредитне обслуговування. Разом з цим, суд не погоджується з нарахуванням позивачем винагороди за кредитне обслуговування після закінчення строку кредитування, оскільки після цього строку сума кредиту, яка не сплачена у строки передбачені договором переноситься до суми простроченої заборгованості і тому позивач вже не може надавати послуги з кредитного обслуговування.
За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 09.03.2022 по 07.02.2024.
Враховуючи викладене, належний період нарахування винагороди за кредитне обслуговування становить з 09.03.2022 по 07.02.2024.
Здійснивши розрахунок винагороди за кредитне обслуговування, суд встановив, що розмір такої винагороди становить 18953,55грн.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за винагородою підлягають частковому задоволенню.
Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач нарахував штраф (фіксована складова) - 1000,00грн та штраф (змінна складова) - 5000,00грн.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п.5.8. договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Дія воєнного стану на території України неодноразово продовжувалась.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення відповідачем зобов'язання з погашення кредиту більше ніж на 30 днів відбулось під час дії воєнного стану.
Отже, з огляду на дію воєнного стану, суд дійшов висновку про безпідставне нарахування штрафу, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 162772,84грн, з яких 100000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 43819,29грн - заборгованість за процентами, 18953,55грн - заборгованість за винагородою.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Горба Геннадія Григоровича м.Маріуполь Донецької області про стягнення 171932,84грн, з яких 100000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 43819,29грн - заборгованість по процентам, 22113,55грн - заборгованість за винагородою, 1000,00грн - штраф (фіксована складова), 5000,00грн - штраф (змінна складова), задовольнити частково.
Стягнути з Горба Геннадія Григоровича м.Маріуполь Донецької області АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ідентифікаційний код 14360080) 162772,84грн, з яких 100000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 43819,29грн - заборгованість за процентами, 18953,55грн - заборгованість за винагородою та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2293,34грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 10.01.2025.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.