вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4228/24
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"
до Фізичної особи-підприємця Гуртової Наталії Борисівни
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідачки 52 261,68 грн. - боргу за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 за послугу з постачання теплової енергії за Індивідуальним Договором від 05.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд. 28, прим. 445, 566,65 грн. боргу за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024, 2 482,22 грн. - індексу інфляції з листопада 2023 по серпень 2024, 1036,48 грн. - 3 % річних (з 01.11.2023 по 11.09.2024), 960,81 грн. - пені (з 01.11.2023 по 11.09.2024).
Господарський суд Дніпропетровської області 07.10.2024 відкрив провадження у справі №904/4228/24 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Відповідачка у відзиві на позовну заяву не заперечує, що отримувала послуги з теплопостачання. Однак, зазначає, що вказана квартира була придбана нею як житлова та використовується нею в особистих цілях, а не як суб'єкт підприємницької діяльності. А, відтак, і плату за надані послуги необхідно нараховувати не за тарифами категорії "для потреб інших споживачів", а за тарифом "для потреб населення". До того ж, Відповідачка наполягає, що вона не укладала з Позивачем жодних договорів в якості фізичної особи-підприємця, по даному об'єкту, а наявність житла не свідчить про здійснення останньою підприємницької діяльності за вказаною адресою. Відповідачка підприємницьку діяльність веде за іншою адресою в приміщенні, яке дійсно є нежитловим, на підтвердження надає копію договору дарування, витяг та картку обліку.
28.10.2024 від Позивача надійшла відповідь на Відзив, в якій останній не погоджується із доводами Відповідачки, викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначає, що нежитлове приміщення відповідача №445 будинку 28 по пр. Миру є нежитловим згідно з рішенням Криворізької міської ради №689 від 10.09.2008. Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради надав відповідь на адвокатський запит за №12/15/3474 від 25.10.2024, в якій зазначив, що відповідно до рішення виконкому міської ради від 10.09.2008 №689 квартиру №445 житлового будинку №28 по пр. Миру переведено із житлового фонду в нежитловий під розміщення офісу. Зміни до вищезазначеного рішення виконкому міської ради не приймались. Для вирішення питань щодо скасування рішення виконкому міськради "Про переведення квартир із житлового у нежитловий фонд" необхідно подати певний пакет документів. Однак, Відповідачем (власником нежитлового приміщення) відповідних дій не здійснювалося, тому є всі законні підстави вважати, що відповідне Рішення Криворізької міської ради №689 від 10.09.2008 року є чинним та дане приміщення №445 є нежитловим, а тому нарахування Позивачем за постачання теплової енергії здійснюється за тарифами передбаченими для категорії "інші споживачі". Відомостей щодо скасування чи недійсності вказаного рішення матеріали справи не містять.
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 689 від 10.09.2008р. приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , переведено в нежиле та дозволено перепланування та переобладнання під офіс, з правом спільного користування земельними ділянками прибудинкових територій відповідно до часток власності у спорудах жилих будинків.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстрована квартира, площею 67,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку.
АТ "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання", як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
АТ "Криворізька теплоцентраль", як виконавець послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістила Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Позивач наполягає, що з 01.11.2021 АТ "Криворізька теплоцентраль" (Виконавець) з ФОП ОСОБА_1 (Споживач) уклали Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір), оскільки Відповідачка продовжувала споживати теплову енергію, одержану від Позивача.
Відповідно до п. 1 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному Споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний Договір є публічним Договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця АТ "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 Договору).
Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 Договору).
Згідно з п. 5 Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим Договором.
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 Договору).
Відповідно до п. 30 Договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830,
- в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Відповідно до п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 33 Договору Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Відповідно до п. 41 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором.
У разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків від загальної суми борги (п. 45 Договору).
Згідно з п. 47 Договору оформлення претензій Споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його Споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 Договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Договору).
На підтвердження виконання договірних зобов'язань - поставки теплової енергії протягом опалювальних періодів 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 років, 2023 - 2024 років Позивач надав копії актів подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №28, по пр. Миру в м. Кривому Розі ( від 14.11.2023/28.03.2024, 01.11.2022/23.03.2023, 26.10.21/01.04.2022).
За твердженням Позивача, в буд. 28 по пр. Миру, м. Кривий Ріг встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Прилад-розподілювач теплової енергії у вказаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії в будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалюваної площі приміщення.
Відомості про фактичне споживання теплової енергії зафіксовані у звітах споживання теплової енергії, які залучено до матеріалів справи.
Позивач виставив Відповідачці рахунки-фактури (за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Миру, 28/445) № 12619 від 30.09.2023 на суму 17,70 грн., № 12619 від 31.10.2023 на суму 442,75 грн., № 12619 від 30.11.2023 на суму 40 415,73 грн., № 12619 від 31.12.2023 на суму 4082,27 грн., № 12619 від 31.01.2024 на суму 3 330,84 грн., № 12619 від 29.02.2024 на суму 2606,56 грн., № 12619 від 31.03.2024 на суму 2186,22 грн., № 12619 від 30.04.2024 на суму -253,74 грн., вказані рахунки направлялися на зареєстровану адресу місця проживання Відповідачки, на підтвердження чого Позивач надав списки згрупованих відправлень.
За даними Позивача, Відповідачка за поставлену теплову енергію не розрахувалася, у зв'язку з чим, за розрахунками Позивача у Відповідачки за адресою: м. Кривий Ріг, пр.Миру, 28, кв. 445, утворився борг у розмірі 52 261,68 грн. за період з 05.11.2021 по 28.03.2024, та 566,65 грн. плати за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024.
На прострочений борг Відповідачки Позивач за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Миру, 28, кв. 445 нарахував 2 482,22 грн. - суми збитків від інфляції за період з листопада 2023 по серпень 2024, 1036,48 грн. - 3% річних за період з 01.11.2023 по 11.09.2024, 960,81 грн. - пені (з 01.11.2023 по 11.09.2024).
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наданням Позивачем послуг з постачання теплової енергії та виконанням/невиконанням Відповідачкою зобов'язань з оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачка позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідачки.
Так, у запереченнях відносно безпідставно завищених розмірів нарахувань за тарифами категорії "для потреб інших споживачів", а не в категорії "для потреб населення", Відповідачка вказує, що спірне приміщення використовується нею в особистих цілях, а не для здійснення підприємницької діяльності.
Однак, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 689 від 10.09.2008 року приміщення, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , переведено в нежиле та дозволено перепланування та переобладнання під офіс, з правом спільного користування земельними ділянками прибудинкових територій відповідно до часток власності у спорудах жилих будинків.
Згідно з відповіддю Виконкому Криворізької міської ради Департаменту розвитку інфраструктури міста № 12/15/3474 від 25.10.2024 зміни до вищезазначеного рішення не приймалися.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 17.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" тарифи формуються для трьох категорій споживачів населення, бюджетних установ, інших споживачів.
У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 №2450/15/61-15 надано роз'яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для "інших споживачів".
Окрім того, відповідно до роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № n0013866-12 від 31.12.2012 оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а не у інший спосіб. За цим же роз'ясненням оплату житлово-комунальних (комунальних) послуг за тарифами для інших споживачів таких послуг здійснюють усі інші особи, які не є громадянами, що використовують житло для проживання, не є релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність) та не є бюджетними установами.
У силу того, що Відповідачка не надала доказів, що використовує спірне приміщення як житло для проживання, під розміщення релігійної організації чи національною творчою спілкою, чи її регіональним осередком, ані бюджетною установою, то тепло в наведеному приміщенні споживається, як для категорії - "інші споживачі".
Враховуючи, що приміщення за адресою: є нежитловим, відповідно, не може використовуватись Відповідачкою для проживання, а значить, споживання тепла в наведеному приміщенні не може бути віднесено до категорії споживачів "населення".
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гуртова Н.Б. зареєстрована як фізична особа-підприємець з 14.04.2004 р.
Заборгованість виникла в період з 05.11.2021 по 28.03.2024, тобто в період ведення Відповідачкою господарської діяльності, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в графі види діяльності зазначено, в тому числі: "68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", що свідчить про можливе використання належного їй нерухомого майне саме з комерційною (підприємницькою) метою.
За визначенням п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
При цьому, Відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували той факт, що спірне приміщення використовувалося нею для особистих потреб як житлове приміщення або нежитлове - з іншою метою (не комерційною), а не для здійснення підприємницької діяльності як фізичною особою підприємцем.
Будь-яких доказів використання спірного нерухомого майна у спірному періоді саме для особистих (побутових) потреб фізичної особи - Відповідачка до матеріали справи не долучила. Також Відповідачка не надала доказів укладання Гуртовою Н.Б., як фізичною особою, договору з постачальником тепла до спірного приміщення, не надала доказів сплати за тепло, фізичною особою за таким договором.
Зважаючи на відсутність у справі будь-яких доказів використання придатного для ведення підприємницької діяльності приміщення саме у побутових цілях фізичної особи, за умови наявності у Відповідачки статусу підприємця та видів діяльності (здача в оренду нерухомого майна); наявність самих лише тверджень Відповідачки про невикористання спірного приміщення у підприємницькій діяльності, а також встановлені судом наведені вище обставини, суд вважає, що факт використання Відповідачкою спірного приміщення у спірний період саме з підприємницькою (комерційною / господарською) метою є більш вірогідним, аніж той факт, що Відповідачка не використовувала наведене приміщення для ведення підприємницької діяльності.
Стосовно доводів Відповідачки, про відсутність укладених договорів між Позивачем та Відповідачкою, суд бере до уваги, що з 10.12.2017 набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", як виконавцем послуг, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Індивідуальний Договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Позивач наполягає, що з 05.11.2021 КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (Виконавець) з ФОП Гуртова Н.Б. (Споживач) укладений Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір), оскільки Відповідачка продовжувала споживати теплову енергію, одержану від Позивача та не запропонувала Позивачеві іншу модель договірних відносин.
Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної Заяви-приєднання (додаток до цього Договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4. Договору).
Однак, за даними Позивача, не спростованими Відповідачкою, з листопада 2021 року Відповідачка не оплачувала теплову енергію, не дивлячись на те, що послуги надавалися Позивачем.
Враховуючи зазначений вид договорів, він є оплатним, і обов'язку виконавця (теплопостачальної організації) за договором надати послуги з постачання теплової енергії відповідає обов'язок споживача оплатити вартість цих послуг.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Доказів складання актів-претензій щодо ненадання у період з листопада 2021 року по березень 2024 року послуг, надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Доказів на спростування наведених Позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми Відповідачка суду не надала.
Крім того, матеріали справи містять докази направлення Позивачем на адресу Відповідачки рахунків за спірні періоди. Але матеріали справи не містять доказів вчинення Відповідачкою дій щодо оспорення цих рахунків чи подання зауважень щодо нарахованих обсягів теплопостачання, заяв про те, що тепло за вказаною адресою Відповідачка споживала як фізична особа, а не як фізична особа - підприємець.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти подачі та припинення подачі теплоносія, звіти про споживання, рахунки, докази направлення рахунків - списки згрупованих відправлень, відзив Відповідачки), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 52 261,68 грн. за період 05.11.2021-28.03.2024 та 566,65 грн. плати за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки 3% річних, індексу інфляції та пені проведено правильно.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним рахунком.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі: 52 261,68 грн. - боргу за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 за послугу з постачання теплової енергії, 566,65 грн. боргу за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 по 30.04.2024, 2 482,22 грн. - індексу інфляції з листопада 2023 - серпень 2024, 1036,48 грн. - 3 % річних (з 01.11.2023 по 11.09.2024), 960,81 грн. - пені (з 01.11.2023 по 11.09.2024).
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідачку.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гуртової Наталі Борисівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, код ЄДРПОУ 03342184) 52 261,68 грн. - боргу за послугу з постачання теплової енергії, 566,65 грн. боргу за абонентське обслуговування, 2 482,22 грн. - індексу інфляції, 1036,48 грн. - 3 % річних, 960,81 грн. - пені, 2 422,40 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков