вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4823/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали позовної заяви без виклику учасників (без повідомлення сторін) за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080) до Фізичної особи-підприємця Сікорського Владислава Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором в сумі 382 849, 21 грн
Представники:
без виклику учасників (без повідомлення сторін)
Акціонерне Товариство "Акцент-Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сікорського Владислава Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 в сумі 382 849, 21 грн
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 року щодо повного та своєчасного погашення наданого кредиту, процентів за користування кредитом та винагороди за кредитне обслуговування.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024р.
06.11.2024 позовну заяву залишено без руху.
За даними відповіді № 899338 від 12.11.2024 з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Сікорського В.І. є місто Кривий Ріг, вул. Саянська, будинок 12а, індекс 50000. Державна реєстрація підприємницької діяльності - 09.08.2022, державна реєстрація припинення - 30.06.2024.
Відтак, кредитний договір укладений 25.09.2023 № N20.54.0000000421 відповідачем як фізичною особою-підприємцем, а тому спір належить розглядати господарському суду.
12.11.2024 свою ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області прийняв до розгляду позов та відкрив провадження у справі. Вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження. Зобов'язав відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
За правилами частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За даними відповіді № 4685099 від 23.10.2024 за запитом АТ «Акцент-банк» фізична особа з РНОКПП НОМЕР_1 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
12.11.2024 ухвалу про відкриття провадження направлено відповідачу, що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду, за даними системи діловодство спеціалізованого суду 03.12.2024 зазначена ухвала не вручена.
Відтак вимоги частини 2 статті 120 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про вчинення відповідної процесуальної дії дотримано, однак станом на 13.01.2025 року відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
25.09.2023 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Сікорським В.І. (позичальник) укладено кредитний договір № N20.54.0000000421.
Істотні умови кредитування визначені в розділі А кредитного договору.
Вид кредиту - строковий кредит (пункт А1 договору).
Ліміт цього договору: 400 000,00 грн. на фінансування поточної діяльності (пункт А 2 договору).
Термін повернення кредиту 23.09.2025 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежу (додаток №1 договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором* ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23 вересня 2025 року (пункт А3 договору).
У пункті А4 договору зазначено рахунок для обслуговування кредиту НОМЕР_2 (в гривнях) отримувач АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 3587003515.
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 22,90% річних (пункт кредитного договору А6).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360") (пункт кредитного договору А8).
Якщо ануітетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (пункт кредитного договору А8).
Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90 % від суми зазначеного у пункті А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (пункт кредитного договору А10 ).
Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми встановленого у пункт А2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - НОМЕР_2 (пункт кредитного договору А11).
Відповідно до пункту 1.1 договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (пункт 1.2 договору).
Зобов'язання позичальника визначені у пункті 2.2 кредитного договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пункті 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3. цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до умов пункту 2.3.2 кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; смерті позичальника; порушення кримінальної відповідальності позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у пункті 2.2.10 цього договору, відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє починальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору Банк, на свій розсуд,
має право: а) змінити умови цього договору-зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При ньому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за ним договором;
або: в) згідно зі статтю 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за ним договором.
В пункті 6.1 договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного підпису усіма сторонами в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Умовами пункту 6.3 договору визначено, що він може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей договір підписано шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису усіма сторонами в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Сторонами підписано додаток № 1 до договору "Графік погашення" за даними якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 25 числа відповідного місяця включно, починаючи з 25.10.2023 до 23.09.2025.
На виконання умов кредитного договору, 25.09.2023 року позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 400 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.32928090.33342.70198 від 25.09.2023 року.
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 400 000,00 виконав повністю 25.09.2023 року.
За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 станом на 23.10.2024 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 316 417, 24 грн; залишок заборгованості за тілом кредиту 271 084, 77 грн; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 45 332, 47 грн; загальний залишок заборгованості за процентами - 18 694, 68 грн; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 1 044, 40 грн; залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 17 650, 28 грн; загальний залишок заборгованості по комісії 10 737, 26 грн; заборгованість за пенею 16 000, разом 361 849, 21 грн.
У позові зазначено, що станом на 23.10.2024 заборгованість відповідача становить 382 849, 21 грн, з них: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 316 417, 24 грн; загальний залишок заборгованості за процентами - 18 694, 68 грн; загальний залишок заборгованості по комісії 10 737, 26 грн; заборгованість за пенею 16 000; штраф (фіксована складова) 1 000, 00грн; штраф (змінна складова) 20 000, 00 грн.
Суд встановив, що розрахунок заборгованості станом на 23.10.2024 у позові та наданий розрахунок окремо не співпадають, суми заборгованості різні, штрафні санкції також мають різні суми та найменування.
Позич у позові не зазначив дату настання обов'язку у відповідача заплатити суму, що зазначена у позові, а за даними розрахунку доданого до позову у день видачі кредиту 25.09.2023 відповідач мав «залишок заборгованості» в сумі 400 254, 44 грн, що повністю протирічить умовам договору, зокрема графіку погашення (додаток 1 до договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023), за даними якого суми підлягають поверненню починаючи з 25.10.2023.
За даними підпункту а) пункту 2.3.1 кредитного договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 Банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору-зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату.
Докази того, що відповідачу було направлено банком письмове повідомлення на виконання підпункту а) пункту 2.3.1 кредитного договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 із зазначенням дати (терміну) повернення кредиту іншого аніж зазначено у договорі (дата повернення кредиту 23.09.2025) відсутні.
За даними відповіді № 899338 від 12.11.2024 з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_1 є місто Кривий Ріг, вул. Саянська, будинок 12а, індекс 50000.
Вимога позивача від 02.10.2024 на ім'я відповідача про погашення поточної заборгованості в сумі 361 849, 21 до 09.10.2024 направлена на адресу: 50099, місто Кривий Ріг, вул. Саянська, будинок 12.
Суд встановив, що вимога надіслана не на адресу місцезнаходження відповідача, а тому відповідач не був обізнаний із зміненим терміном повернення кредиту.
В силу ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Позивач у позові не зазначив, які суми відповідачем та у які строки здійснювались на виконання умов кредитного договору, а за даними наданого позивачем суду розрахунку відповідач здійснював оплати у період з 25.10.2023 до 26.07.2024.
Отже позивач не надав докази того, що було змінено дату повернення кредиту за кредитним договором від 25.09.2023 № N20.54.0000000421 з дати повернення кредиту 23.09.2025 року на іншу дату, яка настала до подання позову до суду.
Позивач не направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості та дострокове повернення грошових коштів.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 в сумі (зазначена у позові) 382 849, 21 грн.
Підставою звернення до суду за даними позивача є наявна станом на 23.10.2024 заборгованість в сумі 382 849, 21, в тім, суду не надано докази, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань, у позові відсутні будь-які дані про конкретні суми та дати допущеного прострочення повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Суд зазначає, що в силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору № N20.54.0000000421 від 25.09.2023, дотримання під час укладання кредитного договору вимог щодо погодження сторонами змісту договору та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, надання/отримання кредитних коштів, виконання/невиконання умов кредитного договору зі сторони позивача та відповідача, настання зобов'язання у відповідача заплатити в розмірі позовних вимог.
Суд встановив, що позивач не надав суду докази настання строку до подання позову до суду заплатити зі сторони відповідача за кредитним договором № N20.54.0000000421 від 25.09.2023, також суду не надано доказів того, що строк (термін) повернення кредиту було змінено, а отже не надано доказів, що відповідач є боржником, який прострочив виконання свого зобов'язання заплатити грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог.
Також, суд встановив, що до позову додано Додаткову угоду від 29.04.2024 року до кредитного договору № N20.54.0000000421 від 28.02.2024, яка підписана за допомогою електронного підпису позивача та відповідача, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.10.2024.
За даними цієї додаткової угоди сторонами внесено зміни до кредитного договору N20.54.0000000421 від 28.02.2024. Зокрема А3 - термін повернення кредиту 26.05.2026.
Суд встановив, що договір N20.54.0000000421 від 28.02.2024 позивачем суду не наданий, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості з відповідача заборгованості за іншим кредитним договором - N20.54.0000000421 від 25.09.2023, а тому суд не надавав оцінку Додатку 1 до договору N20.54.0000000421 від 28.02.2024, оскільки цей доказ не стосується предмету доказування.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту А3 кредитного договору та термін повернення кредиту 23.09.2025.
За приписами пункту А3 кредитного договору згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23 вересня 2025 року.
Строк повернення кредиту, визначений договором № N20.54.0000000421 від 25.09.2023 на день ухвалення рішення суду не настав.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Підсумовуючи викладене господарський суд вирішив відмовити у позові повністю.
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в позові повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.01.2025
Суддя Н.С. Скриннікова