13 січня 2025 року
м. Київ
справа №340/4127/24
адміністративне провадження № К/990/179/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Стародуба О.П., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 340/4127/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про в визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
визнати дії відповідача по заниженю суми призначеної йому пенсії безпідставними, такими що порушують права позивача на отримання призначеної йому пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та іншим законодавчим актам, що регулюють відношення у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби;
зобов'язати відповідача повернути різницю між призначеною йому пенсії 15 726,31 грн та коштами 12 374,48 грн, які надійшли на його особовий рахунок AT "Приватбанк" 05.06.2024, яка складає 3 351,83 грн;
зобов'язати відповідача в подальшому, з 05.07.2024 включно, виплачувати позивачу пенсію за вислугою років, за пенсійною справою ФГ № 1101012361 Міністерства оборони України, у відповідності до перерахунку пенсії від 05.03.2024.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повернути різницю, яка складає 3351,83грн., між призначеною ОСОБА_1 пенсією в розмірі 15 726,31 грн. та коштами в розмірі 12374,48 грн., які надійшли на особовий рахунок AT "Приватбанк" 05.06.2024 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, з 05.07.2024, виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, за пенсійною справою ФГ №1101012361 Міністерства оборони України, у відповідності до перерахунку пенсії від 05.03.2024 року, з урахуванням висновків суду;
в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено: рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в адміністративній справі №340/4127/24 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просив: скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі справа № 340/4127/2 повністю; залишити в силі судове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 11.07.2024 по справі № 340/4127/24.
Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2024 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить: скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
02.01.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить: скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2024.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункту 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).
На підтвердження того, що справа становить значний суспільний інтерес скаржник зазначає, що судові рішення у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» та іншим законодавчим актам, мають виняткове значення для військових пенсіонерів, кількість яких в Україні складає біля 500 тисяч, тому наявні виключні умови оскарження постанови суду апеляційної інстанції на підставі підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, від 25.01.2024 у справі № 300/2754/23 (щодо застосування норм матеріального права) та від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 08.11.2023 у справі № 140/1322/22 (щодо застосування норм процесуального права).
По суті спірних правовідносин скаржник вважає, що обмеження відповідачем максимального розміру його пенсії, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» є протиправним.
Щодо порушення норм процесуального права позивач зазначає, що 14.10.2024, в порядку частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся з клопотанням долучити до матеріалів справи письмовий доказ - розрахунок пенсії, який на думку позивача, підвереджує протиправність дії відповідача, по відношенню до позивача, який отримує щомісячні пенсійні виплати у розмірі 12 374,48 грн, що не відповідає пенсії, яка була призначена після проведеного перерахунку. Однак судом апеляційної інстанції заявлене клопотання про дослідження нових доказів розглянуто не було.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Верховний Суд у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23 та від 13.06.2024 у справі № 120/14637/23 вже сформував правову позицію щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України при підвищенні з 01.03.2023 пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", в межах граничної суми збільшення 1 500 грн, а саме:
«…Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. При цьому, як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Отже, положеннями постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500, 00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500, 00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн…».
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій врахували такий підхід для надання оцінки спірним правовідносинам.
Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на правові висновки Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, тому що такі сформовані щодо інших правовідносин, а саме: обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установленими для осіб які втратили працездатність.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене суд відхиляє покликання скаржника на висновки, викладені у постанові від 25.01.2024 у справі № 300/2754/23 та керується правовою позицією у подібних правовідносинах, висловленою пізніше.
Відтак, скаржник також не підтвердив наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 340/4127/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про в визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
А.А. Єзеров