про повернення касаційної скарги
13 січня 2025 року
м. Київ
справа №620/11385/23
адміністративне провадження № К/990/48088/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №620/11385/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії в мінімальному розмірі за віком у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність при наявності страхового стажу 19 років 02 місяці 29 днів, починаючи з 10.07.2023
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення пенсії в мінімальному розмірі за віком у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність при наявності страхового стажу 19 років 02 місяці 29 днів, починаючи з 10.07.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням апеляційної інстанцій, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і направити справу до суду на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №620/11385/23 повернуто скаржниці.
Позивачка повторно звернулася до Верховного суду з тією самою касаційною скаргою засобами поштового зв'язку 05.11.2024 та додала до неї заперечення на ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 10.10.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №620/11385/23 повернуто скаржниці.
Позивачка втретє звернулася до Верховного суду з тією самою касаційною скаргою засобами поштового зв'язку 09.12.2024 та додала до неї заяву, в якій зазначає додаткові пояснення у цій справі і просить прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 касаційну скаргу позивача було залишено без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки не було зазначено підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України у взаємозв'язку із частиною п'ятою статті 328 КАС України та не додано документ, який підтверджує сплату судового збору.
Копія зазначеної ухвали отримана скаржником 24.12.2024 засобами поштового зв'язку, про що знаходить своє підтвердження рекомендоване повідомлення.
На виконання ухвали скаржником 27.12.2024 подано до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 2 162 грн 20 коп.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас частиною третьою статті 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, у взаємозв'язку із частиною п'ятою статті 328 КАС України зазначених скаржником у касаційній скарзі. В той же час мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з врахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
У цьому випадку скаржник однією з підстав касаційного оскарження судових рішень визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказавши, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, які були висловлені у постанові від 23.09.2024 у справі 620/11385/23, оскільки обставини цієї справи та справи № 620/11385/23, зазначеної скаржником з метою обґрунтування підстави касаційного оскарження, виникли за різних фактичних обставин, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
У взаємозв'язку із наведеним Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Разом з тим, недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
У поданій касаційній скарзі скаржник навів фактичні обставини справи, процитував норми законодавства з наведенням вказаної постанови Верховного Суду (без доведення при цьому подібності правовідносин), що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліки, які слугували підставою для залишення касаційної скарги без руху.
За приписами ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладених обставинах, Суд вважає, що скаржнику слід повернути касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 169, 332 КАС України, Верховний Суд,-
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №620/11385/23 повернути скаржнику.
2.Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров