13 січня 2025 року
м. Київ
справа №0440/6992/18
адміністративне провадження №К/990/48812/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №0440/6992/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
17.12.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №0440/6992/18.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету скаржника 24.12.2024 о 01:10 год.
Згідно з частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином ухвала про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 24.12.2024.
В межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 до суду було надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 ним було отримано через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" 18.11.2024. В підтвердження зазначених обставин надає роздруковану з підсистеми "Електронний суд" (картку руху документу) з відміткою про дату доставки оскаржуваної постанови апеляційного суду до електронного кабінету скаржника 18.11.2024.
З огляду на такі доводи вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегія суддів враховує той факт, що скаржник звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення, що підтверджується наданими до касаційної скарги документами.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими обставинами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
У цьому контексті колегія суддів зважає на те, що частина третя статті 125 Конституції України визначає конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, використання процесуальної правової норми).
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, наявність яких є підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, вважає за можливе, здійснити касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального права та не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", викладених у постановах від 31.01.2022 у справі №420/8922/20 й від 14.09.2023 у справі №240/11567/21 у питанні щодо відсутності у ДПС України (його територіальних органів) повноважень видавати довідки для перерахунку пенсій колишнім працівникам податкової міліції.
Отже, наведені відповідачем доводи, вказують на наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Оскільки недолік касаційної скарги усуното, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 329, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Поновити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №0440/6992/18.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №0440/6992/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду №№0440/6992/18 за вищевказаним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали, в порядку встановленому статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду