13 січня 2025 року
м. Київ
справа №825/1704/17
адміністративне провадження №К/990/50037/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 травня 2017 року №0002011302, №0002021302, №0002051302, №0002061302, №0002071302, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2017 року №Ф-0003631302 та рішення від 25 вересня 2017 року №0003641302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, позов було задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року №0002011302, №0002021302, №0002051302, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2017 року №Ф-0003631302, рішення від 25 вересня 2017 року №0003641302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області було задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 травня 2017 року №0002011302, №0002021302, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2017 року №Ф-0003631302, рішення від 25 вересня 2017 року №0003641302, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року залишено без змін.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року №0002011302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням в сумі 118 856,36 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 59 428,18 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року №0002021302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням в сумі 9375,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2343,75 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25 вересня 2017 року №0003641302 в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 81 914,53 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 16 382,91 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2017 року
№Ф-0003631302 в частині недоїмки в сумі 81 914,53 грн. В решті позову відмовлено.
24 грудня 2024 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо строків вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі суд зазначає таке.
Рішенням Зборів суддів у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року №9 "Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) установлено, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані у межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.
Разом з тим, суддя-доповідач Блажівська Н.Є. відповідно до наказу Верховного Суду від 26 листопада 2024 року № 933/0/52-24 у період з 20 грудня 2024 року по 9 січня 2025 року перебувала у відпустці. Тому скарги, що надійшли у зазначений період передані на розгляд судді-доповідачу 10 січня 2025 року.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 20 серпня 2024 року у відкритому судовому засіданні, повний її текст складено в той же день, відповідно, останнім днем на її оскарження було 19 вересня 2024 року, проте, касаційну скаргу подано лише 24 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Головне управління ДПС у Чернігівській області заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому вказало, що первинна касаційна скарга подавалась ним своєчасно, дотримуючись строків на касаційне оскарження, просить поновити процесуальний строк оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга подана засобами поштового зв'язку та зареєстрована у Верховному Суді 11 вересня 2024 року. Ухвалою від 18 вересня 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув у зв'язку не викладенням передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Електронний примірник цієї ухвали скаржник отримав через підсистему «Електронний суд» 18 вересня 2024 року о 20:45.
Вдруге касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку та зареєстровано у Верховному Суді 18 жовтня 2024 року. Ухвалою від 22 жовтня 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув у зв'язку не викладенням передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Електронний примірник цієї ухвали скаржник отримав через підсистему «Електронний суд» 22 жовтня 2024 року о 23:14.
Втретє касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку та зареєстровано у Верховному Суді 21 листопада 2024 року. Ухвалою від 22 листопада 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув у зв'язку не викладенням передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Електронний примірник цієї ухвали скаржник отримав через підсистему «Електронний суд» 22 листопада 2024 року о 15:05.
Вчетверте касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку та зареєстровано у Верховному Суді 24 грудня 2024 року.
У поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено умотивованих доводів щодо поновлення такого строку.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги вчетверте становить понад чотири місяці, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, вчетверте подана касаційна скарга їм так і не відповідає.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку та відповідних доказів на їх підтвердження.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),- залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та відповідних доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх