10 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/26125/23 пров. № А/857/26136/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Іщук Л. П.
суддів -Обрізка І. М.
Шинкар Т. І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 460/26125/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня незалежності в 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до Дня незалежності в 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з врахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №460/26125/23 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про виправлення помилки у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 460/26125/23. Просить ухвалити додаткове рішення та виправити помилку в другому абзаці резолютивної частини постанови і замість "Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до Дня незалежності в 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з врахуванням попередньо виплаченої суми допомоги" зазначити "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня незалежності в 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком...".
Оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року прийнята в порядку письмового провадження, апеляційний суд відповідно до вимог частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає заяву в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Зазначена стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (не юридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 року у справі №524/7611/16-а зазначив, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Таким чином, виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення.
Разом з цим, суд не має права змінювати зміст судового рішення.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_1 фактично просить виправити описку у резолютивній частині шляхом заміни словосполучення «зобов'язати нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до Дня незалежності у 2023 році» на «стягнути разову грошову допомогу до Дня незалежності у 2023 році», яка змінить зміст судового рішення.
Колегія суддів акцентує, що інструмент виправлення описок застосовується з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного характеру в судовому рішенні, тобто таких, що за своєю природою є не юридичними та не процесуальними.
Виправлення описки не може впливати на зміст чи порядок виконання судового рішення.
При цьому, колегія суддів наголошує, що такий спосіб вирішення позовних вимог, як і порядок виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, про який заявник просить в поданій заяві, не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Заявник фактично не погоджується із способом вирішення його позову, тобто, із судовим рішенням, що є підставою для подання ним касаційної скарги на постанову суду, і це не може бути вирішене у порядку, передбаченому ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом виправлення описки.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 460/26125/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар