10 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3908/24 пров. № А/857/28802/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження, в електронні формі, в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року про закриття провадження у справі № 500/3908/24, постановлену суддею Подлісною І.М. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язати видати довідку
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу рекомендацій щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача надати позивачу рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
22 жовтня 2024 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою закрив провадження у справі № 500/3908/24 з тих мотивів, що між позивачем та відповідачем відсутній публічно-правовий спір.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу позивач мотивує тим, що рішення органів місцевого самоврядування з приводу відключення від центрального опалення та/або гарячого водопостачання можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Оскільки, відповідач є органом, який приймає рішення про відключення від центрального опалення та/або гарячого водопостачання, то, відмовляючи у наданні позивачу рекомендацій щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач діяв, як суб'єкт владних повноважень.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа № 826/9341/17), від 19.06.2019 (справа № 802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа № 826/3731/18), від 19.02.2020 (справа № 1340/3580/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Апеляційний суд встановив, що 09 квітня 2024 року позивач звернувся до міського голови міста Тернополя із заявою у якій просив надати рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю потреби користування послугами центрального опалення та/або гарячого водопостачання. Одночасно у заяві позивач інформує відповідача про намір влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання).
За наслідками розгляду цієї заяви відповідач листом від 10.04.2024 року № 9301/2024 відмовив позивачу у наданні рекомендацій щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 менше половини квартир та нежитлових приміщень відокремлені від системи теплопостачання.
Відповідно до частини 1-6 розділу ІІІ Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169 (далі - Порядок № 169), власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.
Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 169, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Отже, зважаючи на наведені норми права, апеляційний суд вважає, що, приймаючи рішення про відмову у наданні позивачу рекомендацій щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке оформлене листом від 10.04.2024 року № 9301/2024, за наслідками розгляду його заяви про відключення від ЦО та/або ГВП, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, який наділений повноваженнями на розгляд заяв про відключення від ЦО та/або ГВП та прийняття за наслідками розгляду заяв відповідних рішень.
З огляду на вказане, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність у спірних правовідносинах публічно-правового спору, а у відповідача ознак суб'єкта владних повноважень, а тому помилково закрив провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року про закриття провадження у справі № 500/3908/24 скасувати та прийняти постанову, якою справу № 500/3908/24 направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до Тернопільського окружного адміністративного для приєднання до матеріалів справи № 500/3908/24.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель