27 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15719/23 пров. № А/857/24555/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Прачук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (головуючий суддя Морська Г.М., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.07.2021 максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 пенсії не в повному розмірі, без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром.
24.01.2024 позивачем подано до суду заяву в якій останній просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення по справі №380/15719/23 скасовано та прийнято постанову, якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.382 КАС України задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року по справі №№380/15719/23 протягом 10 робочих днів з дня набрання судового рішення законної сили.
На виконання вказаної постанови Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 26.07.2024 подало звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №380/15719/23.
09.09.2024 ОСОБА_1 надіслав заяву в порядку ст.382 КАС України, у якій просив:
1. Відмовити у затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/15719/23, яке набрало законної сили 26.10.2023.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/15719/23, яке набрало законної сили 26.10.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/15719/23, яке набрало законної сили 26.10.2023 протягом 10 робочих днів з моменту набрання ухвалою законної сили.
4. Попередити відповідача, що у разі неподання звіту про повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/15719/23, яке набрало законної сили 26.10.2023, суд в порядку статті 382 КАС України розгляне питання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить ухвалу суду скасувати в частині встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23, та постановити нове рішення, яким прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак, встановлюючи новий строк, не наведено жодного доказу невиконання, ухилення чи створення перешкод Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15).
Не зазначено доказів, які б свідчили про ухилення від виконання судового рішення.
КАС України регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнати протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Отже, законодавець наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для субґєкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні суд.
Правовою підставою є наявність об'єктивних підтверджених належними та допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу рішення суду залишається виконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Аналогічний висновок наведений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404 - VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон - 1404).
Відповідно до ст. 1 Закону-1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону-1404 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Позивач скористався своїм правом звернення до виконання рішення суду відповідно до Закону-1404.
Тобто, виконавче провадження є по суті способом контролю за виконанням рішення суду. Таким чином, не може бути одночасно застосовано два заходи контролю щодо виконання одного судового рішення.
Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 380/15719/23, то апелянт повідомляє наступне.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 380/15719/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 Головним управлінням 25.07.2024 за № 1300-5902-7/133103 подано звіт про виконання судового рішення.
Проте, за результатом розгляду звіту Головного управління та заяви ОСОБА_1 , постановляючи оскаржувану ухвалу від 18.09.2024, а саме встановлюючи новий строк для подання звіту про виконання судового рішення, судом зазначено наступне: «Суд відмічає, що у спірному випадку невиконанню рішення суду від 25.09.2023 в частині виплати перерахованої суми доплати передбаченої Постановою №713 у розмірі 40000,00 грн слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення», а також «у поданому звіті пенсійний орган стверджує, що ним вжито всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення суду.
При цьому, жодних доказів вчинення таких дій відповідачем до звіту не долучено».
Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 3 80/15719/23, то апелянт повідомляє наступне.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 Головним управлінням виконано та проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
Розмір пенсійної виплати з 01.11.2023 становить 25636,98 грн (копія перерахунку міститься в матеріалах судової справи).
Доплата пенсії становить 40000,00 грн (копії розрахунків на доплату містяться в матеріалах судової справи), яку обчислено з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/6992/23 (копії перерахунку та розрахунку на доплату містяться в матеріалах судової справи).
Щодо виплати зазначених коштів, повідомляє, що відповідно до ст. 8 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон - 2262) виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі и тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною другою статті 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний Бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 3 84/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Згідно пунктів 3, 4 статті 22 Бюджетного кодексу України управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовґязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону Про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік
Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.
Статтею 22 Кодексу чітко визначено виключний перелік розпорядників бюджетних коштів за видами бюджетних призначень. У вказаному переліку Пенсійний фонд України та його територіальні органи відсутні.
Разом з цим, відповідно до ст. 2 Кодексу Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб'єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм бюджетного законодавства, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік у якому на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн грн.
Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2022 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 19,4 млн грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, у якому на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн грн.
Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн грн.
Головним управлінням проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.09.2020 року.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.
Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили.
Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Окрім цього, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося із листом від 24.09.2024 № 1300-5902-5/163021 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання судового рішення (копія листа додається).
Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що не виконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися не виконанням судового рішення без поважних причин.
Також зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала чинності з 01.04.2021, впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій.
Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Окрім того, вважає, що має існувати баланс між конституційною цінністю оборони, яка є суспільним інтересом, в якому акумулюються індивідуальні права кожного, зокрема, щодо виділення додаткових ресурсів для забезпечення заходів військового стану та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Подальша виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Однак, незважаючи на вищенаведені обставини та надані докази в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції прийшов до переконання, що Головним управлінням не надано належних та допустимих доказів вжиття відповідних заходів та не надано виконання рішення від 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 в цілому.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції- без змін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Розглядаючи поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №380/15719/23 та подану ОСОБА_1 12.08.2024 заяву про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з наступного.
Рішенням суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23 зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача, зокрема,:
- з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713;
- без обмеження пенсії максимальним розміром.
Згідно долученого до звіту про виконання рішення суду розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії від 30.10.2023 та 24.07.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою №713. Сума доплати становить 16000,00 грн та 24000,00 грн, разом - 40000,00 грн.
Наслідки розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду врегульовано статтею 382 КАС України.
Зокрема, частиною 2 цієї статті визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглядаючи обставини, викладені у звіті, суд першої інстанції врахував, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», випла в тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частинами 1, 2 ст. 23, ст. 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала чинності з 01.04.2021, впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій.
У спірному випадку невиконанню рішення суду від 25.09.2023 в частині виплати перерахованої суми доплати передбаченої Постановою №713 у розмірі 40000,00 грн, слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що у поданому звіті пенсійний орган стверджує, що ним вжито всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення суду, проте жодних доказів вчинення таких дій відповідачем до звіту не долучено.
Відтак, суд позбавлений можливості надати оцінку твердженням відповідача про вжиття заходів щодо виконання рішення суду.
При цьому, суд обґрунтовано відхилив твердження позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, всупереч рішення Львівського окружного адміністративного суду протиправно застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки підсумок пенсії з надбавками становить 25636,98 грн, належна сума до виплати 25636,98 грн. Відтак, відповідачем не застосовано жодних обмежень до пенсії ОСОБА_1 .
Однак суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно наявних в матеріалах справи доказів Рішення Львівського окружного адміністративного суду 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 Головним управлінням виконано: проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
Доплата пенсії становить 40000,00 грн., яку обчислено з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/6992/23 (копії перерахунку та розрахунку на доплату містяться в матеріалах судової справи).
Щодо виплати зазначених коштів, то слід врахувати те, що відповідно до ст. 8 Законну України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон - 2262) виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі и тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною другою статті 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний Бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 3 84/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Згідно пунктів 3, 4 статті 22 Бюджетного кодексу України управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовґязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону Про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.
Статтею 22 Кодексу чітко визначено виключний перелік розпорядників бюджетних коштів за видами бюджетних призначень. У вказаному переліку Пенсійний фонд України та його територіальні органи відсутні.
Відповідно до ст. 2 Кодексу Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб'єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Враховуючи вказане слід зазначити, що згідно норм бюджетного законодавства Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.
Крім того поза увагою суду першої інстанції залишено ту обставину, що відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік у якому на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн. грн.
Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2022 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 19,4 млн. грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 року № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, у якому на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн. грн.
Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн. грн.
Головним управлінням проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.09.2020 року.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на даний час не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.
Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили.
Відтак, вираховуючи викладене слід зауважити, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Окрім цього, згідно поданих доказів Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося із листом від 24.09.2024 № 1300-5902-5/163021 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання судового рішення.
При цьому колегія судів вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що не виконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися не виконанням судового рішення без поважних причин.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, бо судом порушено норми процесуального права, з ухваленням нового рішення про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 380/15719/23 скасувати в частині встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 02.12.24