Справа № 240/4288/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
13 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що не погоджується з оскаржуваним наказом в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну відповідність, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він не скоював ніякого дисциплінарного проступку. Також позивач вважав, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування. Таким чином, на думку позивача, оскаржуваний наказ відносно нього підлягає скасуванню.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.02.2024 №84 "Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну відповідність.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивач не обрав правильний вибір тактики реагування в даній конфліктній ситуації, не віддав перевагу розрахунку на гірше і відповідно не продумав свої дії наперед, чим порушив заходи, спрямовані на забезпечення особистої безпеки поліцейського, зокрема інструкції з охорони праці при виконанні службових обов'язків, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 №1396, що призвело до отримання ним травмування при виконанні службових обов'язків. Також, відповідач зазначає, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходить службу в УПП в Житомирській області ДПП.
7. Згідно з графіком чергування батальйону УПП в Житомирській області ДПП на грудень 2023 року до несення служби на денну зміну з 08.00 до 20.00 07.12.2023 залучався особовий склад роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП.
8. Відповідно до розстановки сил та засобів батальйону УПП в Житомирській області ДПП з 08.00 до 20.00 07.12.2023 поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 перебував у складі наряду "ГРАНІТ-0103" спільно з інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 на службовому транспортному засобі ТОYОТА PRIUS, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні).
9. Як зазначено, в матеріалах службового розслідування, відповідно до відомостей з інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції" (далі - ІКС "ІПНП", 07.12.2023 о 10.48 на скорочений номер "102" надійшло повідомлення ОСОБА_3 , чергового військкомату ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з інформацією про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час з двома ухилянтами виник конфлікт.
10. Диспетчером для реагування за вказаним повідомленням о 10.51 призначено наряд "ГРАНІТ-0103" у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції ОСОБА_1 . Відмітка про прийняття завдання проставлена о 10.52, про прибуття-о 11.01.
11. У подальшому 07.12.2023 о 11.42 на скорочений номер "102" надійшло повідомлення ОСОБА_1 , працівника поліції з наряду "ГРАНІТ- 0103", про те, що їх наряд приїхав на виклик за адресою: вул. Монтана, 18, м. Житомир, де ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження по обличчю та чинив опір працівникові поліції.
12. Як зазначає представник відповідача у відзиві на позов, вказане повідомлення, подія №108925553, кваліфіковане як "Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу" (повідомлення категорії "Бета", потребувало негайного оперативного реагування) та зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 07.12.2023 за №50659.
13. Диспетчером для реагування за вказаним повідомленням призначався наряд "ГРАНІТ- 0103", що затримав правопорушника та здійснював охорону місця події, а також наряд Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ФОРА-781 (слідчо-оперативна група).
14. Про вказану подію за участі поліцейського оперативно поінформовано центральний орган управління поліції, що підтверджується матеріалами ЄО від 07.12.2023 за № 50659 та спецповідомленням відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП. Відповідно до вказаного інформування 07.12.2023 о 11.40 під час реагування на повідомлення про "Конфлікт" за адресою: вул. Монтана,, 18, м. Житомир, працівникам наряду "ГРАНІТ-103" виявлено ОСОБА_4 , з ознаками алкогольного сп'яніння, який виражався нецензурною лайкою та порушував громадський порядок, на зауваження поліцейських не реагував. Під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_4 , останній несподівано наніс сержанту поліції ОСОБА_1 ліктем один удар в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забою виличної ділянки голови праворуч ("забій м'яких тканин обличчя"). Сержанту поліції ОСОБА_1 надано медичну допомогу без госпіталізації. На місце події виїжджала СОГ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
15. Відомості за вказаним фактом 07.12.2023 слідчим слідчого відділу Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Самчук С. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12023060400003671 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
16. За результатами реагування на повідомлення про "Конфлікт", що надійшло на скорочений номер "102" 07.12.2023 о 10.48, старший наряду - старший лейтенант поліції ОСОБА_5 о 12.37 сформував та подав електронний рапорт, відповідно до змісту якого наряд, прибувши за вказаною адресою, виявив заявника, який повідомив, що в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 привезли особу, яка ухиляється від військової служби, ОСОБА_4 , що поводить себе неадекватно. На останнього було винесено постанову за частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП.
17. У подальшому сержант поліції ОСОБА_6 поінформував безпосереднього керівника про причини, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та у зв'язку з отриманим травмуванням, поліцейський завершив виконувати службові обов'язки.
18. У зв'язку із вищезазначеним фактом та керуючись ч.ч. 1-4 ст. 14, ч.1-2 ст.15, ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абз.5 п.2, п.4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, п.п. 2-4 розд. І, п.4 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 з метою своєчасного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин можливого порушення службової дисципліни, що призвело до травмування поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Житомирській області ДПП) сержанта поліції ОСОБА_1 07.12.2023 за адресою: вул. Монтана, 18, м. Житомир, під час реагування на повідомлення про "Конфлікт", що надійшло на скорочений номер екстреного виклику поліції "102", прийнято наказ "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" №2 від 05.01.2024.
19. За висновком службового розслідування від 19.01.2024, затвердженим начальником УПП в Житомирській області ДПП Євгенієм Ганзюком, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження, а в діяннях сержанта поліції ОСОБА_7 наявний склад дисциплінарного проступку, що призвів до його травмування.
20. За вчинення позивачем дисциплінарного проступку наказом ДПП Національної поліції України №84 від 13.02.2024 застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. З прийнятим наказом позивач ознайомився 15.02.2024, про що свідчить його підпис, однак не погоджується із таким, вважає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
21. Вважаючи права позивача порушеними його представник звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
22. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII).
24. Частиною першою статті 18 зазначеного Закону передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
25. За змістом частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
26. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
27. Норми пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Статут) зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
28. Згідно ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
29. За змістом статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
30. Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
31. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
32. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
33. Приписами статті 14 Статуту передбачено, що для своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.
34. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
35. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
36. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
38. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу V Порядку №893).
39. Нормами пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
40. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
41. Слід зазначити, що особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначенні розділом V Дисциплінарного статуту, частиною першою статті 26 якого встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
42. Приписами ч.1 ст. 29 розділу V Статуту передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
43. Частиною другою наведеної статті встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
44. Вказані вимоги є імперативними для відповідача та повинні бути виконані ним відповідно до вимог закону. Жодних винятків із встановленого правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
45. Аналізуючи у справах № 420/14443/22 та № 260/5566/22 положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
46. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає апелянт.
47. В даному випадку, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
48. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 14.03.2024 року у справі №420/11778/22.
49. Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
50. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
51. В даному випадку, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
52. Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
53. З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав, крім того, обставин, що обтяжують відповідальність позивача, визначених частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування не встановлено.
54. Дослідивши наявні матеріали справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідачем не доведено відповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
55. Крім того, в межах службового розслідування не надано належної оцінки письмовим поясненням позивача стосовно вжитих заходів, для деескалації конфлікту та дотримання норм ділового мовлення під час спілкування з правопорушником під час вказаного конфлікту (дотримувався необхідної дистанції між ОСОБА_8 , врегульовував конфлікт шляхом дотримання ділового мовлення, нецензурну лайку не вживав, не принижував честь та гідність особи). Висловлювання позивача, які за висновками дисциплінарної комісії спровокували нанесення позивачу тілесних ушкоджень, мали місце у зв'язку із зухвалою поведінкою правопорушника, неповагою до працівника правоохоронного органу, що виражалася у продовженні протиправних дій та невиконанні законних вимог поліцейського. Однак дисциплінарною комісією не надано належну оцінку таким поясненням позивача, зокрема спрямування його дій на врегулювання конфлікту.
56. З огляну на встановлені обставини справи, на думку суду висновок службового розслідування не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем виконання службових обов'язків та службової дисципліни.
57. За таких підстав, виходячи з обставин справи, матеріалами службового розслідування не було доведено наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, не було визначено, які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до негативних наслідків. Таким чином, не доведено і фактів порушення позивачем, як Присяги так і етичних норм поведінки.
58. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваного наказу, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
59. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
60. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
61. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
62. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
63. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
64. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.