Справа № 120/10800/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
13 січня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та зобов'язано скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 17845/6/02-3224-07/2376517342 від 02.05.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити реєстрацію ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2024.
22.10.2024 представником позивача до суду подано заяву про стягнення судових витрат, у якій останній спросить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. та понесенні витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись із додатковим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та ухвалити нову постанову, якою в задоволені заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення процесуального питання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 16 КАС України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов'язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.
Окрім того, Верховний Суд в своїй постанові звертає увагу на зміст ст.134 КАС України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у праві № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 12 від 13.08.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.10.2024.
Так, договір від 13.08.2024 укладено між ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) та адвокатом Бляхарським Я.С. (надалі - Адвокат).
Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та/або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, в клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору.
Згідно п. 1.2. Договору, Адвокат надає правову допомогу Клієнту у вигляді:
- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі;
- складення заяв, листів, скарг, заперечень, претензій, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництва інтересів Клієнта в усіх без винятку органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах (Національної поліції, НАЗК, органах прокуратури тощо), органах Державної податкової служби, органах Державної виконавчої служби, Державної кримінально-виконавчої служби України, органах нотаріату, органах казначейства, банківських та інших фінансових установах, сервісних центрах МВС, ЦНАПі, антимонопольному комітеті, митних органах, на підприємствах, в установах (у тому числі архівних, медичних), організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях та організаціях, перед фізичними особами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; представництва інтересів Клієнта у судах усіх інстанцій, незалежно від виду судочинства та спеціалізації; захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у кримінальному провадженні (незалежно від його процесуального статусу), а також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Пунктом 3.1.1 договору від 13.08.2024 сторони погодили, що вартість послуг Адвоката за надання професійної правничої допомоги у Вінницькому окружному адміністративному суді, який розглядатиме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 17845/6/02-3224-07/2376517342 від 02.05.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 , що включає підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів Клієнта у судових засіданнях складатиме 15 000 (п'ятнадцять тисяч гривень) 00 копійок.
Відповідно до акту № 15-10/2024 прийому - передачі наданих послуг до Договору від 13.08.2024, виконавець станом на 15.10.2024 виконав, а клієнт прийняв виконання таких юридичних послуг: - підготовка та подання до Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву - 6 год. (10000 грн. 00 коп.); - підготовка та подання до Вінницького окружного адміністративного суду відповідь на відзив - 3 год. (5000 грн. 00 коп.).
Всього - 15000 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
У той же час, на думку суду розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відтак, суд враховує, що у подібних правовідносинах є судова практика. При цьому, обсяг позовної заяви та доданих до неї документів не є значним, що свідчить про те, що для вивчення таких документів та написання позову не є необхідною велика кількість часу та дослідження великої кількості нормативно-правової бази.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, заявлене заперечення з боку відповідача щодо стягнення суми витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 5000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Відтак, з ГУ ДПС у Вінницькій області підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.