Справа № 240/12509/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
13 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
в липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у задоволення позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 240/21802/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 15.06.2020 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 15.06.2020 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснювався перерахунок підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Разом з тим, підвищення до пенсії позивача як непрацюючого пенсіонера, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2024 склало 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2).
Вважаючи, що такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призвели до звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених станом на 31.12.2023, що, в свою чергу, мало наслідком зменшення розміру пенсії, в тому числі й підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Отже, спірним у даній справі питанням є не наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як такого, а саме правомірність нового застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області при здійсненні перерахунку такого підвищення з 01.01.2024 встановленої частиною 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду на рівні 1600,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до статей 92, 96 Конституції України виключно законом встановлюється Державний бюджет України, який затверджується щорічно, і який підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Крім того, статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно із частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
За змістом статті 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як вже вказувалось в цьому рішенні, частиною 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 грн.
При цьому, станом на дату прийняття судом цього рішення положення частини 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому підлягають застосуванню при регулюванні правовідносин, щодо яких вони прийняті.
З приводу ж посилань позивача на роз'яснення Міністерства соціальної політики України про застосування положень абзацу 4 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення, яке вправі надавати лише Конституційний Суд України.
Відтак, перевіривши правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, здійснюючи позивачеві з 01.01.2024 перерахунок підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", воно діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.