Справа № 120/14719/23
Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
13 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Білої Л.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трейд- СВ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ПП «Трейд-СВ» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення-рішення від 30.06.2023 за №0099920705, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 46066,50грн.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що як такої перевірки працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено не було, уся інформація взята з таблиць, які були в уповноважених осіб відповідача заздалегідь роздруковані. Уповноваженим органом не здійснювалася перевірка системи РРО на предмет наявності закодованого товару та відповідності кодів підакцизного товару УКТ ЗЕД. Вказана інформація була взята з бази даних ІС «Податковий блок» підсистема «Аналітична система», який не може бути підставою для підтвердження порушень суб'єктом господарювання порядку продажу підакцизного товару та не є відображенням господарської операції, адже таким підтвердженням може бути лише розрахунковий документ.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Приватне підприємство "Трейд - СВ" є юридичною особою, взяте на облік в податковому органі, здійснює свою економічну діяльність за КВЕД 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Згідно із ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.06.2023 №1602К проведена фактична перевірка магазину "Продмаг", що належить ПП "Трейд - СВ".
2.2 Підставою для проведення перевірки відповідно до п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України став лист ДПС України №11740/7/99-00-07-04-01-07 від 24.05.2023 щодо здійснення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, в яких вбачаються ознаки порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Згідно даного листа, за результатами аналізу фіскальних чеків, наявних в СОД РРО, встановлено, що зазначений платник податків при реалізації алкогольних напоїв створював/друкував невідповідні розрахункові документи, а саме: фіскальні чеки не містять цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Також, зазначеним суб'єктом господарювання при продажу підакцизних товарів створювались та видавались фіскальні чеки, які містять невідповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. У даному листі ДПС України вказує на необхідність ГУ ДПС у Вінницькій області детально проаналізувати зазначену інформацію та самостійно додатково провести аналіз діяльності ПП «Трейд-СВ» за період 2020 - 2022 року, після чого організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів платника податків.
2.3 Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області було складено доповідну записку №2396/02-32-07-05 від 01.06.2023 про необхідність проведення фактичної перевірки ПП "Трейд - СВ".
2.4 За результатами проведеної перевірки складений Акт (довідка) фактичної перевірки (далі - Акт), в якому зафіксовані порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995. Додатками до Акту є Х-звіт РРО; перелік невідповідних фіскальних чеків на 6 арк.
2.5 На підставі Акту прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується та вважає його протиправним, тому звернувся до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, позов задоволено.
3.2 Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.06.2023 №0099920705, яким до Приватного підприємства "Трейд - СВ" застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 46066,50 грн. та стягнено на користь Приватного підприємства "Трейд - СВ" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684,0 грн.
3.3 Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, а не роздруківка, яка не є доказом відображення господарської операції. Ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, яка не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на те, що електронні копії розрахункових документів, які містяться в СОД РРО є ідентичними з розрахунковими документами з реєстратора розрахункових операцій позивача та мають однакову юридичну силу. Тому, суд першої інстанції, не вірно застосувавши норми матеріального та порушивши норми процесуального права, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
4.3 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, з Вінницького окружного адміністративного суду, витребувано адміністративну справу.
5.2 16 серпня 2024 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5.3 Відповідачем до особистого електронного кабінету отримано копію ухвали про відкриття провадження 16.08.2024.
5.4 Позивач отримав копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження 21.08.2024 на вказаний номер мобільного телефону представника у застосунку Viber.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
1.1 Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
1.2 Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
1.3 Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
1.4 Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
1.5 Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акту такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
1.6 Як на підставу для проведення фактичної перевірки ПП «ТРЕЙД-СВ» у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.06.2023 № 1602-к зазначено підпункти 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та доповідну записку відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області №2396/02-32-07-05 від 01.06.2023.
1.7 Дана службова записка складена на підставі листа ДПС України №11740/7/99-00-07-04-01-07 від 24.05.2023 з вказівкою проаналізувати інформацію ДПС України щодо виявлених порушень ПП «ТРЕЙД-СВ» за період 2020-2022 роки та організувати і провести фактичні перевірки господарських об'єктів платника податків.
1.8 Апеляційний суд вважає що при вирішенні цього спору слід враховувати висновки Верховного Суду (зокрема, але не виключно, викладені у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) відносно того, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
1.9 Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 460/1239/19 зазначив, що в межах подібних; правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки, не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі про перевірку достатньо зазначити підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава), пред'явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).
1.10 У справах щодо законності/незаконності фактичної перевірки Верховний Суд зазначає, що відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України посилання на конкретну інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, безперечно є недоліком наказу. Однак, цей недолік не є безумовною підставою для висновку про незаконність перевірки та прийнятих за її результатом рішень, адже суд навіть у разі, якщо податковий орган не розкриває зміст інформації у наказі, повинен при розгляді справи дослідити інформаційну цінність наданих органом ДПС відомостей та надати оцінку тому, чи може вважатися певний документ джерелом інформації про можливі порушення платником податків законодавства.
1.11 Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81, пункту статті 81 Податкового кодексу України направлення на проведення перевірки пред'явлено та копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення фактичної перевірки №1602К та № 1602КА пред'явлено 12 червня 2023 року о 08-45 год. директору Суперсон В.А..
1.12 Оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. При цьому не зазначення обставин, які в цьому підпункті розкриваються не є безумовною підставою для визнання наказу та перевірки незаконними. Разом із тим, наказ містить відомості з яких саме питань та за який період наказано провести фактичну перевірки магазину «Продмаг» ПП «Трейд-СВ», а тому позивач розумів мету перевірки.
1.13 Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія вказаного Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
1.14 Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (абз. 1 п. 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (абз. 1 п. 2).
1.15 За визначенням статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
1.16 Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
1.17 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13). Пунктом 3 розділу І указаного Положення передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
1.18 Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення № 13, фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
1.19 Суд зауважує, що п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з наступних обов'язків: 1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 2) непроведення розрахункової операції через РРО; 3) невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції; 4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
1.20 Закон України №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання щодо надання розрахункового документа і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
1.21 За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
1.22 Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документа з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21.
1.23 В Акті перевірки від 12.06.2023 зафіксовані порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме, при продажу міцних алкогольних напоїв ПП «Трейд-СВ» розрахункові операції проводило через РРО з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, а саме у фіскальних чеках відсутні обов'язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Порушення вчинене вперше (чек РРО від 04.01.2022 №862) в сумі 186,00 грн, наступні вчинені порушення (чеки РРО з №864 по №2306 з 04.01.2022 по 13.05.2023) в сумі 30 587,00 грн. Додатками до Акту є Х-звіт РРО; перелік невідповідних фіскальних чеків на 6 арк.
1.24 Таким чином, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
1.25 У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.
1.26 Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок).
1.27 Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних. СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача). Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
1.28 Колегія суддів вважає що інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека, а використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
1.29 Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
1.30 Правова оцінка можливості врахування електронних даних системи СОД РРО як належних та допустимих доказів в спірних правовідносинах надавалася Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 при розгляді справи № 520/4564/23.
1.31 Колегія суддів вважає що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги.
1.32 Позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відмінною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.
1.33 Доводи позивача що Акт перевірки не містить опису всіх порушень, а тому розрахунок штрафних санкцій проведений помилково суд відхиляє. Так, додатком до акту перевірки вказано «перелік невідповідних фіскальних чеків» із СОД РРО. Згідно даного переліку за період з 04.01.2022 по 13.05.2023 встановлено ряд операцій і висвітлено по ним кожен чек в якому відсутні відомості про серію і номер марки акцизного податку (МАП) із вказівкою суми кожної операції. При цьому загальна сума операцій становить 30773 грн., з них перша операція на суму 186 грн.. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем правильно проведено розрахунок фінансових санкцій до акта перевірки (а.с. 43), що вірно відображено в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні.
1.34 Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на правомірність здійсненого відповідачем заходу контролю та обґрунтованість застосування штрафних санкцій за виявлені факти порушення законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування судового рішення.
2.2 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "Трейд-СВ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2023 за №0099920705.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Біла Л.М. Сапальова Т.В.