Справа № 361/7573/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василишин В.О.
13 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2017 року позов задоволено.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про роз'яснення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2017 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року заяву задоволено.
Роз'яснено, що при виконанні постанови Броварського міськрайонного суду Київської області 27 грудня 2017 року у справі №361/7573/17 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками без обмеження індексації максимальним (граничним) розміром та без обмеження пенсії максимальним розміром у тому числі з 01 липня 2017 року, з 01 грудня 2022 року з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2024 року.
При підвищенні розміру прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб, проведенні індексації пенсії та інших підвищень ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками, індексацією, без обмеження індексації граничним розміром та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями частин першої та другої статті 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що при виконанні рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у справі №361/7573/17 підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками без обмеження її максимальним розміром, оскільки під час прийняття рішення у справі №361/7573/17 судом не досліджувалось застосування максимального (граничного) розміру індексації пенсії та максимального розміру пенсії на дату проведення перерахунку пенсії.
В апеляційній скарзі пенсійний орган вказує на те, що пенсія позивача підлягає обмеженню максимальним розміром, а відповідні дії відповідача щодо здійснення такого обмеження є правомірними. Інших підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційна скарга не містить.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при визначенні меж апеляційного перегляду суд зобов'язаний керуватися вимогами статті 308 КАС, частина перша якої передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).
Отже, визначені КАС межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.
В постанові від 24.04.2024 року у справі №580/4684/22 Верховний Суд наголосив, що закріплений у КАС принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги; тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.
Водночас, виключенням, коли суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги є факт встановлення під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС).
Проте, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив наявність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Зважаючи на це, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та відповідним спростуванням відзиву на апеляційну скаргу про те, що пенсія позивача підлягає обмеженню максимальним розміром та те, що відповідні дії відповідача є правомірними, колегія суддів зазначає таке.
У порядку роз'яснення судового рішення суд не надає оцінку діям відповідача, які вчинені ним у спірних правовідносинах або ж на виконання рішення суду цій справі, позаяк суд вирішує виключно питання зрозумілості судового рішення та, за необхідності, викладає більш точно окремі його частини.
У даному випадку, зважаючи на посилання позивача на неналежне виконання судового рішення, а також доводи відповідача, що стосуються обмеження пенсії позивача, рішення суду у даній справі відповідачу для цілей його виконання є незрозумілим у цій частині.
Так, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2017 року відповідача, окрім іншого, зобов'язано здійснити позивачу перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром. Тобто, спір у цій частині вже є вирішеним, а судове рішення не може бути піддане сумніву як таке, що набрало законної сили.
Таким чином, доводи скаржника про неправомірність роз'яснення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у зв'язку із тим, що пенсія позивача має бути обмежена максимальним розміром, відхиляються колегією суддів.
Інших доводів, які б заперечували правомірність оскаржуваної ухвали та які б підлягали оцінці у даному апеляційному провадженні, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.О.