Ухвала від 13.01.2025 по справі 320/23199/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/23199/24

УХВАЛА

13 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/23199/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга, зокрема на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Станом на 13 січня 2025 року адміністративна справа № 320/23199/24 з Київського окружного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходила.

При цьому, п. 1 ст. 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

У п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк судового розгляду на розумний термін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Продовжити строк судового розгляду на розумний термін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Василенко

Попередній документ
124379427
Наступний документ
124379429
Інформація про рішення:
№ рішення: 124379428
№ справи: 320/23199/24
Дата рішення: 13.01.2025
Дата публікації: 15.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (30.10.2024)
Дата надходження: 29.10.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії