Справа № 320/31324/23
10 січня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "АВЕНТИН" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 61877 від 08.05.2023 про відповідність ТОВ "НВП "Авентин" (код ЄДРПОУ 44486477) критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків;
- зобов?язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "НВП "Авентин" (код ЄДРПОУ 44486477) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 61877 від 08.05.2023.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВЕНТИН" (ідентифікаційний код 44486477) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №320/31324/23 задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.
В іншій частині відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "АВЕНТИН" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року залишено без змін.
Разом з тим, після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, позивачем подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Враховуючи що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України визнала можливим проводити розгляд вказаного питання в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Згідно з п.п. 1 - 3 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вказує на положення ч. 6 ст. 7 КАС України, якими встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В контексті наведеного колегія суддів вважає, що в зв'язку із необхідністю подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позивач для захисту своїх прав та інтересів був вимушений понести витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надав відповідні докази.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, в контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, не потребувала значних зусиль та часу для обґрунтування правової позиції на стадії апеляційного перегляду, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовкою відзиву на апеляційну скаргу.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» та відшкодування на його користь судових витрат, які пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» (ЄДРПОУ 44486477) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 43141267) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч грн нуль коп.).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко