01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"12" листопада 2007 р. Справа № 15/096-07/9
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу
За позовом
до Приватного підприємства „СтєклоПласт”, м. Київ
Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-конструкторської фірми „Юні-текс”, м. Бровари
пророзірвання договору та стягнення 75 000 грн.,
за участю представників
від позивача: не з'явились,
від відповідача: Григоренко С.В., довір. № 10/05-3 від 10.05.2007р.,
обставини справи:
Приватне підприємство «СтєклоПласт»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-конструкторська фірма «Юнітекс»(далі-відповідач) про розірвання договору № 01\11\05 від 01.11.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення 75000,00 грн. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 01\11\05 від 01.11.2005р. відповідачем було здійснено поставку та монтаж алюмінієвих фасадних конструкцій, проте, поставлені відповідачем алюмінієві фасадні конструкції не відповідають вимогам, що передбачені умовам договору, що є істотним порушенням вимог щодо якості товару, монтаж конструкцій проведений відповідачем із значеною затримкою. У зв'язку з тим, що усунення відповідачем порушень щодо якості поставлених алюмінієвих конструкцій пов'язане з затримками часу та, крім того, у разі їх демонтажу можливе і пошкодження стін будинку на якому вони встановлені, позивач, на підставі ст. 678 ЦК України, просить суд розірвати договір № 01\11\05 від 01.11.2005р. та стягнути з відповідача 75 000 грн., сплачених позивачем відповідачу на виконання умов зазначеного договору.
Ухвалою суду від 26.03.2007 року порушено провадження у справі № 15/096-07. Оскільки витребувані у позивача ухвалами суду від 26.03.2007 року та 17.04.2007 року документи (оригінали доданих до позовної заяви документів: договору № 01/11/05 від 01.11.2005 р., додатку № 1 до договору № 01-11-05 від 01.11.2005р., акта від 14.03.2006р. обстеження алюмінієвих фасадних конструкцій, платіжного доручення № 0211 від 02.11.2005р.) позивачем без поважних причин не надані суду, крім того позивач двічі не з'явився на виклик господарського суду, ухвалою суду від 11.05.2007 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 31.07.2007 року ухвалу від 11.05.2007 року скасовано, справу направлено на розгляд по суті до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2007 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 16.10.2007 року.
В судове засідання 16.10.2007 року позивач представника не направив. Ухвала суду від 26.10.2007 року, що була направлена на адресу для листування в позовній заяві Київ, 01001, а/с 316-в) повернулась з відміткою поштового відділення, відсутність такого абоненту як Стєклопласт. У зв'язку з наведеним розгляд справи було відкладено на 29.10.2007 року, про що, зокрема, позивачу направлено ухвалу на юридичну адресу.
В судове засідання 29.10.2007 року позивач представника не направив. Відповідач подав довідку від 25.10.2007 року Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, згідно з якої місцезнаходження відповідача таке саме, як зазначено позивачем в позові. Отже, позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Проте, розгляд справи було відкладено на 12.11.2007 року.
В судове засідання 12.11.2007 року позивач представника не направив знову. Проте, через загальний відділ суду цього ж дня від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що позивач не був обізнаний про дату та час розгляду справи, а довідався про це випадково, просив кореспонденцію направляти на адресу: 01001, Київ, а/с 316-в. Враховуючи, що про поважні причини неможливості прибуття в засідання представник не повідомив, не прибув в засідання втретє, адреса для листування вказана в клопотанні та позові не відповідає дійсності, строки розгляду справи майже сплинули, а відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, клопотання залишено без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
Між позивачем (за договором-замовник) та відповідачем (за договором -виконавець) 01.11.2005 року укладено договір № 01/11/05 (далі-договір). За умов п. 1.1, п. 2. 2 та п. 3.3 договору позивач доручає, а відповідач зобов'язаний виконати роботи по виготовленню та монтажу алюмінієвих фасадних конструкцій, загальною площею 104 м.кв. з системи ТЕХНО 50, позивач зобов'язаний оплатити виконані роботи в розмірі 99998,67 грн. Умовами п. 3.1 та п. 3.4 передбачено, що позивач зобов'язаний здійснити авансовий платіж в розмірі 75 % від суми договору який складає 74999,00 грн. та перерахувати зазначену суму на розрахунковий рахунок відповідача на протязі трьох робочих днів від підписання договору. Передача та приймання виконаних робіт оформлюється актом, який підписується сторонами, що передбачено п. 1.4 договору. Умовами п. 1.3 визначено, що строк виготовлення конструкцій складає 21 робочий день від дня узгодження сторонами креслень та отримання відповідачем авансового платежу визначеного п. 3.1 та 3.4 договору.
Матеріалами справи, а також рішенням господарського суду Київської області у справі №79/19-06 від 06.06.2006 року (що набуло законної сили, а обставини, встановлені відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доказування) підтверджується, що на виконання умов договору узгодження креслень між сторонами згідно додатку № 1 відбулось 01.11.2005 року. Позивач 02.11.2005 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс в розмірі 75000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0211 від 02.11.2005 року наявним в матеріалах справи. Відповідач виконав зобов'язання передбачені умовами договору, а саме, виготовив та доставив на об'єкт позивача алюмінієві фасадні конструкції в визначений договором термін 30.11.2005 року.
Акту приймання-передачі виконаних робіт, складеним відповідно до умов п. 1.4 договору, позивачем в обґрунтування позову не подано, хоча в позовній заяві позивач зазначає, що якість монтажних робіт, які було проведено із значною затримкою, надзвичайно низька. З акту обстеження від 14.03.2006 року, що складений без залучення представника виконавця (відповідача), вбачається, що станом на 14.03.2006 року роботи в повному обсязі виконані не були. Відповідно до складених без виклику представника виконавця актів від 07.07.2006 року, що також подані позивачем, станом на 07.07.2006 року, роботи були закінчені, а акти складалися з приводу «прихованих недоліків»у встановлених склопакетах, які, як зазначено в актах не можливо було виявити одразу.
Отже, факт здійснення відповідачем монтажу зазначених алюмінієвих фасадних конструкцій та передачі їх замовнику (позивачу) сторонами не заперечується.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Аналіз предмету, прав та обов'язків сторін укладеного між сторонами Контракту свідчить, що останній за правовою природою є договором підряду. Відповідно відносини, що виникли між сторонами регулюються параграфом 1 глави 67 ЦК України «Підряд», а не положеннями щодо договору купівлі-продажу, як зазначає позивач.
Так, відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, роботи відповідачем виконані та передані позивачу. Доказів про наявність будь-яких зауважень з боку останнього, як замовника, щодо відступів від умов договору чи інших недоліків, позивачем не подано.
Акти прийму-передачі продукції за інструкцією П-7 від 07.07.2006 року, що була використана в ході виконання підрядних робіт, не приймаються судом до уваги, як допустимий доказ неякісності виготовлених склопакетів, оскільки, по-перше складені позивачем без виклику представника виконавця (відповідача), по-друге, як встановлено в ході розгляду справи, продукція була прийнята позивачем 30.11.2005 року, що ним не заперечується.
Крім того, як свідчать умови договору, сторонами не було обумовлено використання в склопакетах енергозберігаючого скла, оскільки в Додатку №1 до Договору вид склопакету позначено наступним чином: «6-16-4 і», а відповідно до наданого Позивачем витягу з Технічних умов ДСТУ Б В.2.7-107-2001, енергозберігаюче скло позначається буквами «Е» та «И».
Безпідставними також вважає суд посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів»№1023-XII від 12.05.1991р., оскільки він не регулює правовідносини між юридичними особами.
За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити в повному обсязі.
Суддя Є.П. Євграфова