Справа № 216/285/25
Провадження 1-кп/216/469/25
про продовження строку тримання під вартою
13 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого, судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12024041230001709 від 02 серпня 2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна базова загальна середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, -
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12024041230001709 від 02.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України,
Ухвалою суду від 09.01.2025 року по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання на 13.01.2025 року о 13 год. 00 хв.
09.01.2025 року від прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наразі строк обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 18.01.2025 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав позицію підзахисного.
В обґрунтування вказаного клопотання сторона обвинувачення зазначає зокрема, що як встановлено досудовим розслідуванням громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у червні 2024 року, перебуваючи у м. Кривий Ріг (точного часу та обставин досудовим розслідуванням не встановлено), за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання незаконного прибутку
від завдання, отриманого у мережі «Telegram» від невстановлених під час досудового розслідування осіб, які налаштовані проти мобілізації в Україні, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців ТЦК та СП.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, а саме підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців ТЦК та СП на території м. Кривий Ріг, використовуючи належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Meizu M6, модель М711H, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» та номером НОМЕР_3 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Telegram», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з власної ініціативи у невстановлений досудовим слідством час 01.08.2024 встановив зв'язок з користувачем інтернет-месенджеру «Telegram» під нік-неймом « ОСОБА_7 », який зареєстрований на невідомий номер оператора мобільного зв'язку, який запропонував роботу у вигляді підпалів транспортних засобів військовослужбовців ТЦК та СП.
Продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, з корисливих мотивів, під час дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи та достовірно розуміючи, що користувач « ОСОБА_7 » інтернет-месенджеру «Telegram» пропонує вчинити протиправні дії, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим слідством час 01.08.2024, ОСОБА_3 в інтернет-месенджері «Telegram» отримав від користувача інтернет-месенджеру «Telegram» під нік-неймом « ОСОБА_7 » завдання щодо підбору автомобіля відносно якого необхідно здійснити підпал, надав його можливі характеристики та риси, а також зазначив інструкції щодо звіту за результатами здійснених протиправних дій, на що ОСОБА_3 відповів згодою та почав пошук разом з ОСОБА_6 транспортних засобів за наданими параметрами.
Так ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 реалізовуючи свій прямий злочинний умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, для проведення дестабілізації в Україні, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України чи інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів ТЦК та СП, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , о 05 год 00 хв 02.08.2024, взявши із собою заздалегідь підготовлену невстановлену в ході досудового розслідування горючу рідину, прибув неподалік адреси: АДРЕСА_2 , де знаходився військовий автомобіль «Ford Tranzit Connect» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 зеленого кольору з білими смугами.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України чи інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів ТЦК та СП, з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Telegram» від невстановленої під час досудового розслідування особи під ніком « ОСОБА_7 », який налаштований проти мобілізації в Україні, ОСОБА_6 підійшов до військового автомобілю «Ford Tranzit Connect» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 зеленого кольору з білими смугами та, використовуючи підготовлену невстановлену в ході досудового розслідування горючу рідину, облив капот автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, що спричинило пожежу передньої частини автомобілю «Ford Tranzit Connect» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 зеленого кольору з білими смугами. Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що пожежа автомобіля відбулась, здійснив відеозйомку підпаленого автомобіля з метою подальшого пересилання невстановленій під час досудового розслідування особі під нік-неймом « ОСОБА_7 », який налаштований проти мобілізації в Україні, з метою отримання незаконного прибутку від виконаного завдання.
Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, тим самим спричинили майнову шкоду та неможливість подальшого використання транспортного засобу для виконання поставлених завдань.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
03.08.2024 громадянину України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, та 05.08.2024 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Наразі строк обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою спливає 18.01.2025 року.
09 січня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено копію обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024041230001709 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
На думку прокурора на стадії підготовчого провадження у справі виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки не зменшились та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
а саме наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Сторона обвинувачення вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в період воєнного стану, коли наша держава потерпає від повномаштабного військового вторгнення зі сторони російської федерації.
У Клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурор зазначає, що вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120 гривень, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов'язків обвинуваченого, передбачених законодавством.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Також відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, санкції ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та на строк від трьох до десяти років відповідно.
Прокурором доведено існування ризиків, які передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від
суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому суд враховує відсутність обставин, які б перешкоджали утриманню обвинуваченого під вартою, зокрема таких як похилий вік, інвалідність, тяжкі захворювання тощо.
Разом з тим суд бере до уваги відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків і законного джерела доходу, оскільки останній не працює.
Таким чином, наведені вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд зважає, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались, на даний час не змінились, а ризики - не зменшились і є триваючими.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , спосіб їх вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й зазначені в клопотанні прокурора ризики об'єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
При цьому такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і даним про особу обвинуваченого, а також є співмірним з реально існуючими ризиками. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Таким чином, даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу або його зміни на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшли на розгляд суду 09 січня 2025 року, строк тримання останнього під вартою спливає 18 січня 2025 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершене з наведених причин, підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на теперішній час не встановлено, оскільки ризики, які існували під час його застосування, не зменшились і виправдовують подальше тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 13 березня 2025 року включно.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цих Кодексом.
Визначаючи розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших наведених даних про його особу та наявних ризиків, суд дійшов висновку, що пропорційним існуючим ризикам і достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є застава в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 314, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 від 09.01.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 березня 2025 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії цієї ухвали.
У разі внесення застави й звільнення обвинуваченого з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику й прокурору та направити для виконання директору державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 13 березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1