Справа № 206/22/25
Провадження № 2/206/684/25
13.01.2025м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Нестеренко Т.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на професійній основі,
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на професійній основі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі приходжу до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа.
Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб'єктами та їх підпорядкованістю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у зазначеній редакції).
Тому, загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовим спором - є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, яка надають послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі від 03.12.2024; зобов'язати Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради призначити ОСОБА_1 з 01.01.2024 компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі ОСОБА_2 .
Відповідачем у цій справі є суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у сфері нарахування та виплат грошової допомоги.
У зв'язку з наведеним, вищевказані позовні вимоги позивача, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до покладених завдань і функцій Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради є суб'єктом владних повноважень, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, у відкритті провадження в цивільній справі слід відмовити та роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до Дніпровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 186, 260 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на професійній основі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В. Нестеренко