Справа № 189/3085/24
3/189/32/25
іменем України
14.01.2025 року селище Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли з ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- зач. 2 ст. 130 КУпАП, -
06.12.2024 року о 13.50 год. в смт. Покровське по вул. Г. Бондаря Синельниківського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат огляду склав 2,44 проміле, чим порушив п.2.9а ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні порушник ОСОБА_1 вину в скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі та суду пояснив, що алкогольні напої вживав напередодні ввечері, а вже наступного дня після обіду сів за кермо автомобіля.
Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП (станом на момент вчинення правопорушення) передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №831390 від 06.12.2024 року, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, квитанцією тестування на алкоголь №156 від 06.12.2024 року за допомогою приладу «Алкотест 6820», відеозаписом, рапортом та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Крім того, факт повторності правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22.08.2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 03.09.2024 року.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , власником автомобіля ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 , яким 06.12.2024 року керував ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 , в зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.В. Чорна