13 січня 2025 р. Справа № 520/5207/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 02.09.24 у справі № 520/5207/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.01.2024 за № 17 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», яким до інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 008651) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.01.2024 за № 15, яким інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на службі в органах Національної поліції України на посаді інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.01.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.01.2024 за № 17 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», яким до інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 008651) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.01.2024 за № 15, яким інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на службі в органах Національної поліції України на посаді інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.01.2024.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Харківській області сплачений судовий збір у сумі 3633,60 грн
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції приписів статей 18, 19 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 2, 3, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 за № 1179; на неврахування судом першої інстанції того, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, що виразилось у недотримання вимог чинних нормативно-правових актів і в межах проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а лише надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Вказує, що судом першої інстанції в порушення ст. 166 КАС України не розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він з висновками суду першої інстанції погоджується. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Наказом ХУВС № 215о/с від 13.09.2004 ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.
На підставі Наказу ГУНП в Харківській області від 25.12.2023 за № 2359 проведено службове розслідування, у ході здійснення якого у діях капітана поліції ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в частині невиконання обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання законів України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.01.2024 за № 17 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» до ОСОБА_1 , інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції №2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306, і як наслідок, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.01.2024 за № 15о/с ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції №2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
У позовній заяві позивач зауважує, що зазначений наказ винесений на підставі висновку про результати службового розслідування від 05.01.2024, який ґрунтується виключно на матеріалах адміністративного провадження, а саме постанови за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак жодний із наявних документів не містить інформації про доведеність винуватості, яка встановлюється на підставі рішення суду. Позивач посилається на те, що на час винесення зазначеного наказу не встановлено його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та яке б набрало законної сили, а тому звільнення вважає протиправним, що і стало підставою звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що як на час звільнення позивача зі служби в органах Національної поліції України, так і на час звернення до суду з позовною заявою у цій справі винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в адміністративному порядку доведено не було.
Зазначивши про те, що оскільки вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в оскаржуваних наказах, не доведено в установленому законом порядку, в ході службового розслідування обставини вчинення ним дисциплінарного порушення не визначені, вину останнього не доведено, а тому відсутні будь - які докази вчинення дисциплінарного проступку позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказів Головного управління національної поліції у Харківській області від 08.01.2024 за № 17 та від 15.01.2024 за № 15.
Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволені судом першої інстанції як похідні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону №580-VIII, згідно з якими поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Разом з цим відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами частин 1, 4, 5 статті 70 Закону №580-VIII поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частинами 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з частинами 1, 2, 7, 8 статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
Під час відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) поліцейський зобов'язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4, 5, 6 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами Наказу МВС України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Як підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 стало надходження доповідної записки начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. № 2149/119-15/01-2023 про те, що 23.12.2023 до УГІ ГУНП в Харківській області з УПП в Харківській області ДПП НП України надійшла інформація, що 22.12.2023 поліцейськими УПГІ в Харківській області відносно інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 78 - 79).
Доказом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є висновок службового розслідування від 05 березня 2020 року, яким установлено порушення позивачем службової дисципліни за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання законів України.
Під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось в протиправних діях, які підривають авторитет Національної поліції України, невиконанні обов'язків бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху.
З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи, ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції, з огляду на що позовні вимоги є безпідставними та не можуть бути задоволені.
Доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни є безпідставними, оскільки як зазначалось, це підтверджуються висновком службового розслідування від 05.01.2024, який, в свою чергу, складений на підставі обставин, що підтверджуються матеріалами справ про адміністративні правопорушення, показами свідків, відеозаписами з портативних реєстраторів поліцейських.
Відповідно, протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими.
Колегія суддів зазначає, що невиконання позивачем вимог Правил дорожнього руху, відмова позивача від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, призвело до вчинення позивачем дій, що підривали авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського.
Окрім цього, під час складання адміністративного матеріалу позивач приховав факт, що він є поліцейським та представився безробітним, а також не поінформував керівництво відділу поліції № 2 Харківського РУП про надзвичайну подію, що сталася за його участю.
Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів в якості належних.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 420/3630/20, у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 200/3459/22 тощо.
Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити на те, що у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 200/3459/22 викладено правовий висновок про те, що посилання судів на те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою у цій справі із пропуском строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі від 02 вересня 2024 року надав оцінку строкам звернення позивача до суду.
Так, суд першої інстанції погодився з доводами представника позивача про поважність причин пропуску такого строку, оскільки позивач отримав копії оскаржуваного наказу лише 27.02.2024 після подання адвокатського запиту, на підтвердження чого позивачем надано лист Головного управління Національної поліції в Харківській області № 21.02.2024 за № 31аз/119-29/01-2024.
З урахуванням приписів ст. 121 КАС України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив позивачу такий строк.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
З урахуванням приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі № 520/5207/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк