Справа № 188/652/23
Провадження № 1-кп/188/44/2025
14 січня 2025 року колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
при секретарі ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021000000001429 від 17.11.2021р. відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-
за участю прокурора: ОСОБА_9
за участю захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - в режимі відеоконференції, ОСОБА_13
за участю обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5
В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 12021000000001429 від 17.11.2021р. відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , посилаючись на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв'язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання. Прокурор вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити саме такий запобіжний захід, оскільки останній вчинив незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України 12.11.2021 року, за яке був засуджений 05.09.2022р., саме цього дня він і був затриманий, а відповідно до довідки з Департаменту інформаційних технологій Національної поліції України за даним фактом йому було повідомлено про підозру 07.12.2021р. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 застосований 13.12.2021р. Отже, ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що він є підозрюваним і на нього покладено обов'язки відповідно до застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, усвідомлюючи значення своїх дій, продовжив свою злочинну діяльність, зокрема 13.12.2021р. повторно вчинив таємне викрадення чужого майна у складі організованої групи та продовжував вчиняти у складі тієї ж групи кримінальні правопорушення до лютого 2022 року. Вказані дії обвинуваченого можуть вказувати на те, що він, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення і не бажає ставати на шлях виправлення.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_10 просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначили, що прокурором не доведено наявність жодного із ризиків, на які він посилається у клопотанні та не додано будь-яких доказів, які б підтверджували їх існування. Крім того, просили зменшити розмір застави, оскільки вона є непомірно великою для обвинуваченого.
Захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 також заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважають його необґрунтованим та таким, що не підтверджується доказами.
Інші обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Заслухавши прокурора, думку інших учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.
Дане кримінальне провадження розглядає колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_2 .
Пунктом 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України встановлено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Наразі суддя ОСОБА_14 знаходиться на лікарняному, у зв'язку з чим питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , відповідно до вимог абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, підлягає вирішенню іншими суддями, оскільки вказане кримінальне провадження розглядається колегіально.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, які мають значення для судового слідства, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених в цьому ж кримінальному провадженні.
Колегією суддів також враховано той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України 12.11.2021 року, за яке був засуджений, саме цього дня він і був затриманий, а відповідно до довідки з Департаменту інформаційних технологій Національної поліції України за даним фактом йому було повідомлено про підозру 07.12.2021р. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 застосований 13.12.2021р. Отже, ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що він є підозрюваним і на нього покладено обов'язки відповідно до застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, усвідомлюючи значення своїх дій, обвинувачується у продовженні своєї злочинної діяльності, зокрема у тому, що 13.12.2021р. повторно вчинив таємне викрадення чужого майна у складі організованої групи та продовжував вчиняти у складі тієї ж групи кримінальні правопорушення до лютого 2022 року. Вказані дії обвинуваченого можуть вказувати на те, що він, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на те, що він не вчиняв більше жодного кримінального правопорушення після вручення йому підозри, отже і на сьогоднішній день не має наміру їх вчиняти, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки одразу після вручення підозри ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що і стало фактично стримуючим фактором для скоєння нових кримінальних правопорушень.
Також колегією суддів враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 фактично не має сталих соціальних зв'язків, оскільки розлучений із дружиною, проживає тривалий час один, мати перебуває за кордоном, що підтверджує ризик переховування від суду.
Крім того колегією суддів береться до уваги, що у контексті практики ЄСПЛ ризик втечі підозрюваного, обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Заслухавши доводи захисника щодо необґрунтованості клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розміру застави, колегія суддів вважає їх такими, що не є переконливими при розгляді вказаного клопотання.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Також колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру застави на даному етапі з наведених вище обставин, оскільки обраний розмір застави на даний час спів розмірний із розміром шкоди у вказаному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у розмірі 191 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182-183, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12021000000001429 від 17.11.2021р. строком на 60 (шістдесят) днів з 13:40 год. 14.01.2025 року до 13:40 год. 14.03.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 191 (сто дев'яносто одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 479 813 (чотириста сімдесят дев'ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_6 покласти такі обов'язки:
1.) Прибувати за кожною вимогою до суду;
2.) Не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;
3.) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4.) Уникати спілкування зі свідками та обвинуваченими у кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до суду з неповажних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього судом обов'язки застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали направити прокурору та Дніпропетровському УВП № 4 м. Дніпро.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2