Справа № 185/13505/24
1-кп/185/15/25
14 січня 2025 року м.Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024046370000497 від 03.12.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, інваліда 3 групи, одруженого, маючого на утриманні сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст. 125 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
24.11.2024 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел, направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, проти волі володільця квартири ОСОБА_7 , та інших осіб, які проживають у квартирі, усвідомлюючи, що не має законного права проникати на територію житла без дозволу власника та мешканців квартири, підійшовши до вхідних дверей вказаної вище квартири, ОСОБА_3 почав гучно стукати у двері. Після відчинення дверей квартири ОСОБА_8 , ОСОБА_3 відштовхнув останню та безперешкодно зайшов до квартири, тим самим проник до вказаної квартири, в якій проживає її володілець ОСОБА_7 разом із сім?єю, чим порушив право останнього на недоторканість житла.
Крім цього, 24.11.2024 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , знаходячись в прихожій квартири АДРЕСА_2 , розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_8 , в який в подальшому вступив ОСОБА_6 , зробивши ОСОБА_3 зауваження. Після цього ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, стоячи навпроти ОСОБА_6 , умисно наніс кулаком правої руки 4 (чотири) удари в область обличчя останнього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, які утворились по ударно-дотичному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету), з місцем прикладання діючої сили в область обличчя, та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, відмовився від надання пояснень, та на запитання суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. У скоєному він щиро кається, та запевнив суд в тім, що більше подібного не вчинить.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що24.11.2024 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, він перебував у квартирі АДРЕСА_2 . В цей час на балконі квартири знаходився власник квартири - ОСОБА_7 , в самій квартирі знаходились його донька - ОСОБА_8 , та двоє малолітніх онуків. В цей час у вхідні двері квартири гучно хтось постукав, та двері відчинила ОСОБА_8 яку відштовхнув ОСОБА_3 , безперешкодно зайшов до квартири, та розпочав словесний конфлікт. Він вступився за ОСОБА_9 , зробивши ОСОБА_3 зауваження. Після цього останній наніс йому кулаком правої руки 4 (чотири) удари в область обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді саден. Після цього обвинувачений покинув квартиру, а він викликав працівників поліції, та звернувся за медичною допомогою. Претензій до обвинуваченого він не має, та просить суд призначити останньому покарання на власний розсуд.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив покази, які надав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , та додав, що під час словесного конфлікту він перебував на балконі квартири, а коли зайшов до приміщення, то побачив ОСОБА_6 в якого обличчя було у крові, а обвинувачений покинув приміщення квартири. Дозволу обвинуваченому напроникнення до його житла він не надавав. Претензій до обвинуваченого він не має, та просить суд призначити останньому покарання на власний розсуд.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілих, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.
ОСОБА_3 винний у незаконному проникненні до житла.
Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 162 КК України.
ОСОБА_3 винний у спричинені умисного легкого тілесного ушкодження.
Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 125 КК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.
Під час визначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - відсутні.
Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - відсутні.
Під час визначення покарання суд також враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, не працює, є інвалідом 3 групи, одружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав в повному обсязі. Суд при призначені покарання також враховує те, що потерпілі по справі претензій до обвинуваченого не мають, та просять призначити останньому покарання на власний розсуд.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 125 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні відсутні .
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави;
- за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений .
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1