Номер провадження: 22ск/813/1/24
Справа № 4813/1333/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Карташов О. Ю.
18.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ: Карташова О. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костенок Андрій Михайлович про зупинення провадження
у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костенок Андрій Михайлович, про скасування рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 03 червня 2024 року, ухвалене у складі третейського судді Мазовецького Віталія Петровича
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костенок Андрій Михайлович, про скасування рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору (суд AD HOC) від 03 червня 2024 року, ухвалене у складі третейського судді Мазовецького Віталія Петровича.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року справу призначено до розгляду.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костенок Андрій Михайлович, подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, просить зупинити провадження по справі № 4813/1333/24, яке знаходиться в Одеському апеляційному суді, до моменту набрання рішенням законної сили у справі № 759/17193/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, визнання відсутніми зобов'язань та третейської угоди.
Так у клопотанні представник зазначив, що на даний час в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває справа № 759/17193/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, визнання відсутніми зобов'язань та третейської угоди.
Предметом зазначеної справи є визнання договору позики №16/08-22/П від 16.08.2022 року, Додатку №1 від 16.08.2022 року до договору позики №16/08-22/П від 16.08.2022 року недійсними та визнання відсутньою третейської угоди.
Враховуючи те, що обставини вищевказаної справи мають пряме відношення до справи № 4813/1333/24, яка знаходиться в провадженні Одеського апеляційного суду, просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні, представник відповідача адвокат Костенок А. М. доводи клопотання підтримав.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Наверіані Оксана Володимирівна, заперечувала проти задоволення клопотання про зупинення провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України закріплено обов'язок суду враховувати практику ВС: «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду» правозастосовну практику даної норми.
У Постанові ВС у складі Об'єднаної палати КСЦ від 14.02.2022 року у справі № 357/10397/19 викладено, що «Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Верховний Суд у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, що передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку.
Постанова ВС від 22.12.2021 року у справі №452/1872/20: «Зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому, заява є такою що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями п. 6 ч. 1 ст. 251, 381 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костенок Андрій Михайлович, про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
СУДДЯ О.Ю. Карташов