Номер провадження: 22-ц/813/1643/25
Справа № 496/405/24
Головуючий у першій інстанції Трушина О.І.
Доповідач Погорєлова С. О.
13.01.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії, на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Трушиної О.І. 01 травня 2024 року у м. Біляївка Одеської області, -
встановила:
У провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії, та повернуто заяву представнику позивача.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у заяві про зміну предмету позову ОСОБА_1 фактично змінено (доповнено) предмет позову шляхом пред'явлення нових майнових вимог - стягнення 3% річних, інфляційних витрат, моральної шкоди без зміни підстав позову, тобто без зміни фактичних обставин спірних правовідносин (зазначення нових фактичних обставин). Таким чином, із заяви позивача про зміну предмета позову шляхом зміни майнової вимоги не вбачається зазначення нових підстав позову.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості.
В первісній позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на її користь заборгованість за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 588 від 15 жовтня 2019 року в розмірі 128381,75 грн, та домогосподарством № 832 від 20 січня 2020 року у розмірі 127633,86 грн, та судові витрати у розмірі 2560,16 грн.
В процесі розгляду справи відповідач сплатив заявлену суму заборгованості.
03.04.2024 року ОСОБА_1 подана заява про зміну предмету позову, в якій остання просила стягнути з відповідача:
- 3% річних у розмірі 1742,27 грн., інфляційні витрати у розмірі 2374,78 грн. за порушення строків оплати за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №588 від 15 жовтня 2019 року;
- 3% річних у в розмірі 1714,26 грн., інфляційні витрати - 2334,91 грн. за порушення строків оплати за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №823 від 20 січня 2020 року;
- моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень) за несвоєчасне виконання умов договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №588 від 15 жовтня 2019 року, №823 від 20 січня 2020 року;
- судові витрати, що складаються з розміру сплаченого судового збору в розмірі 2560,16 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 2 ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду із позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що уточнена заява про зміну предмету позову, подана представником ОСОБА_1 , обґрунтована тим, що відповідачем порушені строки оплати вартості проданої позивачем електричної енергії, визначені у договорах про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 588 від 15 жовтня 2019 року в розмірі 128381,75 грн., та домогосподарством № 832 від 20 січня 2020 року в розмірі 127633,86 грн., а відтак, існують правові підстави для стягнення з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» 3% річних, інфляційних витрат та моральної шкоди.
Таким чином, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за вказаними договорами в сумі 256015,61 грн., яка була предметом первісних вимог позову, у заяві про зміну предмету позову представником ОСОБА_1 було фактично змінено (доповнено) предмет позову шляхом пред'явлення нових майнових вимог, без зміни фактичних обставин спірних правовідносин, пов'язаних із неналежним виконанням ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» своїх зобов'язань за вищевказаними договорами купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно, подана до суду першої інстанції представником ОСОБА_1 заява за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову, що не було враховано судом першої інстанції.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини, надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
При вказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, у зв'язку із чим ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року - скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе