Провадження № 2-н/679/6/2025
Справа № 679/15/25
про відмову у видачі судового наказу
13 січня 2025 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з поводження з побутовими відходами,-
06.01.2025 Комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 4013,50 гривень та судового збору в розмірі 308,24 гривень.
В обґрунтування заяви представник Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» посилається на те, що ОСОБА_1 є споживачем, яку підприємство забезпечує комунальною послугою з поводження з побутовими відходами, за адресою АДРЕСА_1 . Однак, боржниця не виконує зобов'язань щодо оплати наданих послуг, в результаті чого у останньої, виникла заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 4013,50 гривень.
На виконання вимог ч.5 ст.165 ЦПК України, судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника надану відділом адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради вих.№26/ЕП від 08.01.2025, згідно з реєстром Нетішинської міської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
До заяви про видачу судового наказу, заявник надав копію типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, проте вказаний договір не містить жодних реквізитів: немає номера, дати укладення цього договору, а також не вказано прізвища, ім'я та по батькові споживача. Заявник вважає, що типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, являється публічним договором приєднання у розумінні ст.ст. 633, 634 ЦК України, оприлюднений на офіційному веб-сайті Нетішинської міської ради в розділі «Новини» від 30.01.2023 року.
У статті 633 ЦК України, визначені такі правила щодо публічного договору: публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо);
умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом;
підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг);
у разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою;
актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
При цьому до заяви про видачу судового наказу не надано доказів про те, що заявник уклав з боржником публічний договір, зокрема у формі приєднання, передбаченою у ст.634 ЦК України.
Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
При цьому до заяви про видачу судового наказу не надано доказів про те, що заявник уклав з боржником публічний договір, зокрема у формі приєднання, передбаченою у ст.634 ЦК України.
Суддя не погоджується з такою позицією заявника, оскільки вважає, що публікація на сайті є публічною офертою, що за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції є недостатнім доказом укладення договору.
Розглянувши заяву та додані до неї документи суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч.1 та ч.2 ст.163 ЦПК України.
Правилами ст.163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а п.3 ч.3 цієї ж статті встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
В даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, і видачі судового наказу як особливої форми судового рішення є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин.
Отже, заява Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з поводження з побутовими відходами, подана з порушенням п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України, тобто заявником не підтверджено факту існування договірних зобов'язань між заявником та боржником.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ II Наказне провадження), після усунення її недоліків.
Також, відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, відмова у видачі судового наказу з визначених підстав не є перешкодою для звернення з такими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 164, 165-167 ЦПК України, суд,-
Відмовити Комунальному підприємству Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з поводження з побутовими відходами.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом II «Наказне провадження» Цивільного процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Сопронюк