Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5669/24
Номер провадження 2-а/650/26/24
26 грудня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Хомик І.І.
за участі секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка справу за адміністративним позовом представника позивача Пуляєвої Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Представник позивача Пуляєва Н.С. звернулася до суду із адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 16 жовтня 2024 року винесено постанову № 169 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 17 000,00 грн. Згідно постанови ОСОБА_1 несвоєчасно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік, уточнення облікових даних та отримання військово-облікового документу, чим порушив ст. 1, 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позивач не погоджується з вищевказаною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.11.2024 року у справі за даним позовом було відкрите спрощене провадження у справі з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача Пуляєва Н.С. у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд даної справи без її участі, просить вимоги позову задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Дослідивши всі обставини справи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 169 від 16.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 17 000 грн.
Згідно постанови ОСОБА_1 несвоєчасно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік та уточнення облікових даних та отримання військово-облікового документу, чим порушив вимоги ст. 1 та ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210 КУпАП.
Ст. 210 КУпАП передбачено порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а ч.2 цієї статті передбачає повторність вчинення такого правопорушення.
Однак, як вбачається із постанови, ОСОБА_1 повторність вчинення адміністративного правопорушення не інкримінується. Крім того санкцією ч.2 ст. 210 КУпАП передбачено покарання у вигляді штрафу у розмірі від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тоді як до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17 000 грн., що складає тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 210 КУпАП.
Відповідачем не надано суду доказів, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбачений ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Оскільки у вітчизняному процесуальному законі відсутнє визначення розумного сумніву чи доведеності вини поза розумним сумнівом, то для належного розуміння сутності поняття поза розумним сумнівом в Україні насамперед слід керуватися практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), в якій Суд ілюструє європейський стандарт розуміння аналізованого принципу.
Правова позиція ЄСПЛ щодо цього, відображена, зокрема, у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008р. у справі Кобець проти України. Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач заперечує свою провину у вчиненні правопорушення, натомість відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на вище викладене та зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, а суб'єкт владних повноважень належними, допустимими та достатніми доказами не довів протилежного, хоча обов'язок доказування покладається саме на нього, оцінюючи в сукупності наявні докази, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів суду, що при винесені оскаржуваної постанови щодо позивача діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто при винесенні оскаржуваної постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, провина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн, слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги за адміністративним позовом представника позивача Пуляєвої Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №169 від 16.10.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 2 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК