Справа № 585/911/24
Номер провадження 2-а/585/2/25
10 січня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.
секретаря судового засідання Салій О.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Цимбала В.І.
представника відповідача - Бащука О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Чемериса Владислава Єігвнеійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача адвокат Цимбал В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з даним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1448539 від 15.02.2024 року, винесену поліцейським Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Чемерисом В.Є. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.; стягнути з відповідача (суб'єкта владних повноважень) - Головного Управління Національної поліції в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору 605 грн. та 3000 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги адвоката.
Позов мотивовано тим, що 15 лютого 2024 року о 19 год. 24 хв. на вулиці Гетьмана Мазепи в місті Ромни, Сумської області поліцейським Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Чемерисом В.Є. винесено оскаржувану постанову серії ЕНА №1448539 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП за порушення п.2.1 Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за правопорушення, якого останній взагалі не скоював, так як не керував транспортним засобом, хоча у нього наявні водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Оскаржувана протиправна постанова серії ЕНА №1448539 від 15.02.2024 року в справі про адміністративне правопорушення винесена без фактичного розгляду справи поліцейським Роменського РВП ГУНП в Сумській області Чемерисом В.Є. відносно ОСОБА_1 , з грубим порушенням вимог Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, не ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, а отже останнього незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гри. за порушення пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, зокрема, за те, що нібито він не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Так, 15 лютого 2024 року близько 19:00 год. на вулиці Гетьмана Мазепи в місті Ромни, Сумської області поліцейський Роменського РВП ГУНII в Сумській області Чемерис В.Є. без фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення, без дослідження доказів та порушивши його конституційне право на правову допомогу адвоката, формально роздрукував оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, розгляд справи фактично не проводився, та і не повинен проводитися, так як він не керував транспортним засобом, про що заявляв поліцейським.
Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О. від 13 березня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Представник Головного управління національної поліції України в Сумській області у відзиві на позовну заяву від 26.03.2024 р. просив у позові відмовити в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки позивач не навів жодних доводів та аргументів з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскаржувана постанова є правомірною та безпідставно оскаржується позивачем.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, пояснили обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ГУ НП в Сумській області Бащук О.Р. заперечувала проти позову, посилаючись на його безпідставність, недоведеність та спростування наявними у справі доказами, а також пропуском строку позивачем на звернення до суду з позовом.
Відповідач - поліцейський Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Чемерис В.Є. в заяві до суду просив справу розглядати без його участі.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.77 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 1448539 від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що «15.02.2024року о 17 год. 42 хв. в м. Ромни по вул. Гетьмана Мазепи ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України» (а.с. 17).
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно з п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів, які долучені до відзиву, вбачається, що 15.02.2024 року о 17 год. 42 хв. в м. Ромни по вул. Гетьмана Мазепи ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 308 НОМЕР_1 та не надав посвідчення водія відповідної категорії. При цьому, що працівниками поліції шляхом переслідування було знайдено вказаний автомобіль та зафіксовано його зупинку під керуванням ОСОБА_1 , крім того, свідок прямо вказав, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень повністю доведена вина та склад вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, поліцейський Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Чемерис В.Є. при винесенні оскаржуваної постанови дотримався вимог закону щодо дослідження обставин справи та підтвердження їх доказами, а тому постанова є обґрунтованою та такою, що прийнята без порушення вимог законодавства.
Суд також не вбачає жодного обгрунтованого сумніву у тій обставині, що позивач був водієм транспортного засобу Peugeot 308 НОМЕР_1 , оскільки на нього, як на водія транспортного засобу, прямо вказав пасажир, що знаходився на передньому водійському сидінні, а суперечлива поведінка позивача, спілкування із поліцейськими у формі, що порушує загальноприйнятні норми громадянського суспільства та небажання виконувати законну вимогу поліцейського (на відео) у своїй сукупності свідчать про певну позицію захисту позивача із наміром уникнути покарання за більш тяжке адміністративне правопорушення, а саме за ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.
Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».
У значених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені у їх сукупному зв'язку, суд вважає, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами та наданим відеозаписом, у діях ОСОБА_1 вбачається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому постанова скасуванню не підлягає.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його було позбавлено можливості будь-яким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення та не забезпечено його права на правову допомогу, з огляду на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не заявлено таких клопотань, так як доказів зворотного суду не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови серії ЕНА №1448539 від 15.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Зважаючи на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 286, 243, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Чемериса Владислава Єігвнеійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ