Справа № 583/6203/24
3/583/49/25
Іменем України
09 січня 2025 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративні матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 130, ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191275 від 08 грудня 2024 року ОСОБА_1 повторно протягом року 02 грудня 2024 року о 16 годині 30 хвилин в м. Охтирці на вул. Петропавлівській, 15, на перехресті вул. Батюка та вул. Перемоги керував транспортним засобом скутером марки СУЗУКІ без державного номерного в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в приміщенні Охтирської ЦРЛ, стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком МОЗ Охтирської ЦРЛ № 420 від 02 грудня 2024 року, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім цього 07 грудня 2024 року о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Ракетників, буд. 2 в м. Охтирка Сумської області в 2-му під'їзді поблизу квартири АДРЕСА_2 , голосно стукав у двері та виражався не цензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2024 року об'єднано справи № 583/6204/24, провадження № 3/583/2289/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, із справою № 583/6203/24, провадження № 3/583/2288/24 за ч. 2 ст. 130 КУпАП /а.с. 11/.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 21-22, 34-35/.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , який повідомлявся про розгляд справи належним чином. Це допускається положенням ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене § 1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питання певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конституції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та постановленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam ІІ of Liechtenstein v. Germany). «Заявник зобов'язаний максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniyn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, а за ч. 2 ст. 130 КУпАП відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності / ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом / ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
При дослідженні в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191275 встановлено, що він складений 08 грудня 2024 року о 01 годині 02 хвилин на вулиці Петропавлівській, 15 в м. Охтирка Сумської області, інспектором Охтирського РВП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Гришком Б.Г. про те, що ОСОБА_1 02 грудня 2024 року о 16 годині 30 хвилин в м. Охтирці на вул. Петропавлівській, 15, на перехресті вул.. Батюка та вул. Перемоги керував транспортним засобом скутером марки СУЗУКІ без державного номерного в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в приміщенні Охтирської ЦРЛ, стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком МОЗ Охтирської ЦРЛ № 420 від 02 грудня 2024 року, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Свідки чи потерпілі не залучалися. До протоколу додається: факт ЄО, інші матеріали справи, висновок про результати огляду на стан алкогольного сп'яніння Охтирської ЦРЛ, схема місця ДТП. Документи в нього не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Є підпис поліцейського, який склав протокол, та ОСОБА_1 /а.с. 2/.
Відповідальність за частиною 2 статті 130 КУпАП настає виключно за повторне протягом року керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в своїй Постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191275 від 08 грудня 2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАп додано: висновок КНП Охтирськоїх міської ради «Охтирська ЦРЛ» № 420 від 04 грудня 2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 02 грудня 2024 року о 19 годині 20 хвилин перебував в стані алкогольного сп'яніння, електронним рапорт інспектора грпп Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 02 грудня 2024 року про те, що 02 грудня 2024 року о 16 год 45 хв надійшло повідомлення зі служби 102, що на вулиці Батюка в м. Охтирка Сумської області сталася ДТП між автомобілем марки Черрі та мопедом без д.н.з., водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння; картка обліку адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік; відомостями ГСЦ МВС, відповідно до яких у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія / а.с. 3-8/.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери, наданого поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191275 від 08 грудня 2024 року слідує, що перший файл відеозапису розпочатий 02 грудня 2024 року о 16 годині 40 хвилин, другий - о 16 годині 50 хвилин, третій файл - о 17 годині 03 хвилини, події ДТП, четвертий - о 19 годині 04 хвилини в лікарні, де ОСОБА_1 пройшов тест на алкогольне сп'яніння з допомогою продуву, результат позитивний 1,17 % проміле, відео закінчилося о 19 годині 13 хвилин, п'ятий файл - о 20 годині 10 хвилин в розпочинається в поліцейському автомобілі, шостий розпочинається о 20 годині 23 хвилини, коли на ОСОБА_1 складають постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400,00 грн, сьомий файл розпочинається о 01 годині 03 хвилини 08 грудня 2024 року в лікарні, де на ОСОБА_1 склали протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, жодним із цих відеозаписів не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02 грудня 2024 року /а.с. 9/.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У підпункті 1 пункту 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, здійснюється не з моменту початку виконання службових обов'язків, чи є приривним або таким, з якого не можливо встановити всі події, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
В матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків чи учасників ДТП, які б могли підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 007253 від 07 грудня 2024 року; електронним рапортом поліцейського Охтирського РВП ГУМП в Сумській області від 07 грудня 2024 року; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 /а.с. 14-15, 17/.
При призначенні стягнення суддя враховує особу порушника, його матеріальний стан, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії. Згідно із статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цей принцип презумпції невинуватості узгоджується з положенням Європейської конвенції з прав людини, визначеними ч. 2 ст. 6, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки жодним із доданих до протоколу доказів не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02 грудня 2024 року, інших доказів, які б могли підтвердити цей факт суду не надано.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведено, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Керуючись ст. 36, 40-1, ч. 2 ст. 130, ст.ст. 173, 221, 247, 268, 283, 287, 289 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 (п'ятдесят одну гривню 00 копійок), реквізити для сплати адміністративного стягнення: (населений пункт : Сумська область/м. Суми, отримувач : ГУК Сум. обл./Сумська обл./, код отримувача : 37970404, Банк отримувача : Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету : 21081300, найменування податку : Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять грн 60 коп.) (населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення апеляції до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С.Семенова