Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11231/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/26/25
Категорія ст.183 КПК України Доповідач ОСОБА_2
08 січня 2025 року колегія суддів судової падати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 січня 2025 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2024 року задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_10 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 січня 2025 року включно.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним даного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у його вчиненні, - вважав, що лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам.
Крім того, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
Вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства України, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
Зазначає, що слідчим суддею в ухвалі взагалі не надано оцінки його обґрунтованим доводам, як захисника щодо відсутності ризиків про наявність яких зазначив слідчий у своєму клопотанні та недоведеність таких ризиків і прокурором під час розгляду клопотання слідчого но суті.
Звертає увагу, що слідчим суддею, в порушення положень статті 370 Кримінального процесуального кодексу України, взагалі необґрунтовано якими ж конкретно з вищезазначених матеріалів досудового розслідування, які були долучені стороною обвинувачення до вказаного клопотання безпосередньо підтверджується хоча б причетність його підзахисного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та на підставі яких конкретно даних виходячи зі змісту таких матеріалів суд дійшов висновку щодо обґрунтованості підозри у вчиненні його підзахисним такого особливо тяжкого інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Наголошує, що й зміст заяви ОСОБА_11 від «29» листопада 2024 року та протоколу допиту потерпілого ОСОБА_12 від «29» листопада 2024 року вбачається, що останні взагалі не вказували на особу ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, підозрюваного які підтримали подану апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
03.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
03.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке класифікується як особливо тяжкий злочин, та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються доказами.
Так, зокрема обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами доданими до клопотання, в тому числі протоколами допиту потерпілого від 29.11.2024, 04.12.2024; протоколом огляду від 29.11.2024; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.11.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.12.2024; протоколом огляду місця події від 03.12.2024; протоколом про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 03.12.2024; протоколом обшуку від 03.12.2024; протоколом про результати проведення НСРД від 04.12.2024.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, оскільки це підтверджується сукупністю доказів, які долучені до клопотання.
Відповідно до заяв, показань потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 результатів НСРД вбачається, що може мати місце вимагання у потерпілих ОСОБА_15 та іншими особами грошових коштів для поповнення «общака».
Так, відповідно до протоколу НСРД 03.12.2024 р. до помешкання потерпілих прийшов ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 де в будинку ОСОБА_15 відкрито вимагав у потерпілих грошові кошти, при цьому ОСОБА_16 , як засвідчують його розмови не був пасивним спостерігачем, який випадково опинився в цьому місці, а приймав участь у врегулюванні питання надання коштів та закриття питань, які є до потерпілих, а з врахуванням даних про особу ОСОБА_16 , який притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров'я, відбував тривалі терміни позбавлення волі у апеляційного суду не має сумнівів щодо обґрунтованості підозри.
Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи підозрюваного в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів; незаконного впливати на потерпілу, свідків, та інших підозрюваних, оскільки йому відоме місце проживання потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з цими висновками погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи насильницький характер, тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що на даній стадії суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є застосування запобіжного заходу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_10 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 січня 2025 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: