Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11548/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/24/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
06 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного: ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 ,-
встановила:
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч.4 ст. 189 КК України.
16 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 строком на 60 діб, а саме до 12.02.2025 року (включно) без визначення застави.
Слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_8 , наявність ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини вчинення насильницького характеру та тяжкість злочинів, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , а також початкову стадію досудового розслідування, дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатний запобігти встановленим ризикам та гарантувати забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України вважав за можливе не визначати розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з визначенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
На думку захисника, зазначені матеріали не містять жодних доказів, окрім припущень органу досудового розслідування та показань потерпілого, що ОСОБА_8 має відношення до кримінальних правопорушень. Одночасно сторона захисту зауважує, що 15 грудня 2024 року під час обшуку помешкання, зберігання речей жодних заборонених речовин та слідів вчинення злочинів не віднайдено.
Вважає, що окрім тяжкості злочинів визначених в повідомленні про підозру клопотання про обрання запобіжного заходу в частині обґрунтування ризиків нічим не вмотивоване. Поряд з цим сама по собі тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 злочинів не є підставою для тримання останнього під вартою.
Просить взяти до уваги, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 7 і 1 років.
Зазначає, що ОСОБА_8 , не схильний переховуватися від органів досудового розслідування, адже жодних дій які свідчили б про наміри останнього уникнути покарання не було. Опору підчас затримання не чинив. За межі України не виїздив. В розшук не оголошувався. ОСОБА_8 , не має доступу до доказів обвинувачення, а відтак не може їх знищити, сховати чи спотворити. Після внесення відомостей до ЄРДР проведено огляди, обшуки, вилучення речей, документів. На думку захисника, можливість вчинити будь- які дії спрямовані на їх знищення неможливо.
Твердить, що в матеріалах відсутні докази про тиск на будь кого з свідків або потерпілих.
Заслухавши доповідача, пояснення захисників, підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання, в тому числі протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом обшуку від 15.12.2024 проведеного в автомобілі марки та моделі «Hyundai Sonata» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_8 від 15.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.12.2024; протоколом огляду предмету від 15.12.2024, а саме мобільного телефону ОСОБА_14 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Докази, долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України.
Кримінальне правопорушення за ч.4 ст.189 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, пов'язане із вимаганням із застосуванням насильства, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану, поєднане із заподіянням тілесного ушкодження, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи підозрюваного в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_8 може бути причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати знаряддя нанесення потерпілим тілесних ушкоджень, яке має значення для кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи, що інкримінований підозрюваному злочин вчинений з корисливих мотивів, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Також, апеляційний суд приймає до уваги те, що досудове розслідування знаходиться на початковій стадії, зокрема на даний час ще не допитано всіх свідків, потерпілого.
Крім того, повне коло співучасників у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень, органом досудового розслідування не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочинів у яких він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, що матеріальна шкода відсутня, раніше не судимий, не переховувався від органів досудового розслідування, не є переконливим аргументом для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, відповідно до підозри.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи насильницький характер, тяжкість та обставини вчинення кримінальних правопорушень, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2024 3 року якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: