Справа № 761/5913/23
13 січня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, -
До Шевченківського районного суду м. Києва з ДУ «Київський слідчий ізолятор» надійшла заява засудженого ОСОБА_3 , в якій він просить застосувати до нього Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Дослідивши заяву засудженого, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно вказаного вироку ОСОБА_3 визнаний судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за епізодом, який мав місце у жовтні 2022 року, чим задав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на суму 2 900 грн 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 січня 2016 року № 223 20/04/16 питання зарахування строку попереднього ув'язнення під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, має вирішуватися місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Статтею 18 КВК України визначено, що місцем відбування покарання у вигляді позбавлення волі є виправна колонія. У свою чергу, відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчі ізолятори є установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою.
У силу ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 18 КВК України слідчі ізолятори віднесені до установ виконання покарань лише стосовно тих засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.
Як встановлено в судовому засіданні ДУ «Київський слідчий ізолятор» не є для ОСОБА_3 установою відбування покарання, що свідчить про те, що Шевченківський районний суд м. Києва не є місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, та, як наслідок, не наділений процесуальними повноваженнями розглядати питання про звільнення від покарання.
Враховуючи вище викладене, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ДУ «Київський слідчий ізолятор» не є для ОСОБА_3 установою відбування покарання, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1