Справа №760/8257/23
2-а/760/260/25
14 січня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення, -
У квітні 2023 позивач звернувся до суду з позовом та просить суд скасувати постанову серії ЕАС №6773796 від 03.04.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Лелет Валентиною Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680.00 грн., а справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрити.
Крім того, просить суд скасувати постанову серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Гребелюком Олександром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 435,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрити.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно фабули постанови серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023, цього ж дня о 10 год. 24 хв. в місті Києві, на проспекті Перемоги, 81 А, водій, керуючи транспортним засобом «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Крім того, згідно фабули постанови серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023, цього ж дня о 17 годині 08 хвилин за адресою м. Київ, вул. Московська, 30, водій, керуючи транспортним засобом «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив реєстраційний документ на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1.б. ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Посилається в позовній заяві, що він 03.04.2023 дійсно рухався на своєму автомобілі «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві на проспекті Перемоги, 81 А, однак робив це в третій смузі руху для автомобілів, а не в смузі руху для маршрутних транспортних засобів. Категорично заперечую обставини, викладені в постанові серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023, та наполягає на її скасуванні, як такої, що винесена необґрунтовано, незаконно та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення.
Що стосується обставин, викладених в постанові серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023, вказує, що під час руху на своєму автомобілі «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві по вул. Московська, 30, ним правила дорожнього руху не порушувались, однак працівники патрульної поліції здійснили його зупинку та не маючи на це законних підстав притягнули його до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач вважає зазначені постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки інспекторами не було наведено доказів вчинення ним правопорушень. Вважає вимогу про зупинку та пред'явлення посвідчення водія незаконною.
Вважає, що інспектори під час розгляду справи про адміністративне правопорушення формально підійшли до розгляду справи, не бажаючи встановити дійсні обставини справи, порушили процедуру розгляду справ.
Стверджує, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
13.04.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.04.2023 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення - залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених в ній недоліків.
23.06.2023 до суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з доданими до неї документами.
26.06.2023 Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення було прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 26.06.2024. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 26.06.2024 року та копію позовної заяви із додатками, які останнім було отримано, що підтверджується відміткою на супровідному листі.
26.07.2024 року на адресу суду від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП- винесені законно та обґрунтовано. Вказує, що працівниками Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції як уповноваженими та відповідальними особами вірно винесені постанови, з дотриманням правил чинного законодавства, а тому немає підстав для їх скасування, оскільки доказів, які б спростовували факт вчинення Позивачем адміністративних правопорушень, останнім суду не надано.
Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Із матеріалів справи вбачається, що згідно фабули постанови серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023, цього ж дня о 10 год. 24 хв. в місті Києві, на проспекті Перемоги, 81 А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Даною постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він 03.04.2023 дійсно рухався на своєму автомобілі «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві на проспекті Перемоги, 81 А, однак робив це в третій смузі руху для автомобілів, а не в смузі руху для маршрутних транспортних засобів. Категорично заперечую обставини, викладені в постанові серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023, та наполягає на її скасуванні, як такої, що винесена необґрунтовано, незаконно та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. п. 1, 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,
Пунктами 1.1, 1.9 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч.3 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Вбачається, що постанову серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023 виніс інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенант поліції Лелет В.В.
Відповідно до п.17.1. ПДР на дорозі із смугою для руху маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що він не здійснював рух по полосі руху для маршрутних транспортних засобів.
З відеозапису події, яка відбулася 03.04.2023, наданої суду Позивачем не вбачається, щоб останній порушував ПДР, що вказані у постанові серія ЕАС № 6773796 від 03.04.2023.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що Відповідачем не було надано до суду доказів, які спростовували викладені Позивачем у позовній заяві обставини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023, а справу про адміністративне правопорушення в цій частині - закрити.
Крім того, згідно фабули постанови серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023, цього ж дня о 17 годині 08 хвилин за адресою м. Київ, вул. Московська, 30, водій, керуючи транспортним засобом «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив реєстраційний документ на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1.б. ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Що стосується обставин, викладених в постанові серії ЕАС № 6781087 від 04.04.2023, вказує, що під час руху на своєму автомобілі «Chrysler ER 200 C», д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві по вул. Московська, 30, ним правила дорожнього руху не порушувались, однак працівники патрульної поліції здійснили його зупинку та не маючи на це законних підстав притягнули його до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В свою чергу, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
У той же час, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Підпунктом «а» пункту 2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається із позовної заяви, Позивач не заперечує факт непред'явлення поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом, посилаючись на те, що останній не мав визначених статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» підстав для зупинки його транспортного засобу, як наслідок, вважає такі свої дії цілком законними.
Окрім цього, дані обставини підтверджуються наданими до суду відеозаписами події, на яких, зокрема, зафіксовано неодноразову вимогу поліцейського висловлену Позивачу про пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, попередження водія про те, що відносно нього буде складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП.
Проте, як вбачається з відеозапису, Позивач дані вимоги не виконав, повідомивши, що надасть поліцейському посвідчення водія лише після того, як інспектор надасть йому докази вчинення ним адміністративного правопорушення.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 31 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Згідно з ч.3 ст.35 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як зазначає Позивач в позовній заяві, під час зупинки транспортного засобу йому не було повідомлено інспектором про причину зупинки та про порушення ним правил дорожнього руху.
Як вбачається із матеріалів справи та оспорюваної постанови серії ЕАС №6781087 від 04.04.2023, Позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР притягнуто не було. Окрім цього, матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення Позивачем ПДР України у цій частині.
З цього приводу суд зауважує, що недоведеність суб'єктом владних повноважень належними доказами в суді наявність події адміністративного правопорушення не може бути безперечним доказом неправомірних його дій щодо зупинки транспортного засобу.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 749/123/22.
Окрім цього, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 444/2115/17, невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Отже, з огляду на наведене, факт порушення Позивачем п.п. «а» п.2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху повністю доведено, а тому оскаржувана постанова серії ЕАС №6781087 від 04.04.2023 в частині притягнення позивача за ч.1 ст.126 КУпАП є законною та обґрунтованою.
Щодо твердження Позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд не погоджується із даними твердженнями, оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, ст.ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Із наданого Позивачем відеозапису вбачається, що інспекторами було роз'яснено Позивачу його права, з'ясовано наявність клопотань, оголошено тексти постанов та роз'яснено порядок їх оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова серії ЕАС №6781087 від 04.04.2023 винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, Позивачем в межах розгляду даної справи не надано.
Таким чином, суд вважає, що постанова серії ЕАС №6781087 від 04.04.2023 по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з Держави на користь Позивача підлягає судовий збір в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення - задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6773796 від 03.04.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , (адреса для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14 січня 2025 року.
Суддя: О.М. Букіна