Справа № 466/10737/24
Провадження № 2/466/789/25
10 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Васинчик М.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики , -
24.10.2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 07.02.2024 року, згідно розписки про виконання зобов'язання у розмірі 84 900 тис. доларів США, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1753,67 доларів США, а також судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 07.02.2024 року, було складено боргову розписку, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,(паспорт НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 , отримав від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_2 , (паспорт НОМЕР_3 ) РНОКПП: НОМЕР_4 , в борг грошові кошти в розмірі 84 900 тис. доларів США, що еквівалентно 3230445,00 грн., по курсу НБУ. Відповідач ОСОБА_3 згідно розписки, зобов'язався їх повернути до 12.02.2024 року.
Проте станом на подання позовної заяви, 21 жовтня 2024 року позивачу так і не повернули вказані вище кошти, у зв'язку з чим у позивача виникла необхідність звернутися до суду про стягнення вказаної суми коштів та 3% річних, а також відшкодування судових витрат.
Провадження у справі відкрито 25.10.2024 року, розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Галайський О.В., позовні вимоги підтримав, посилався на обставини та аргументи аналогічним у позовній заяві. Зазначив, що як йому відомо, позивач та відповідач були добре знайомі і у його довірителі не виникало сумніву , що борг відповідачем буде повернуто вчасно. Між тим, у визначений договором строк кошти не були повернуті. Не реагував відповідач і на претензію, яку скеровував йому позивач поштою, з вимогою про виконання зобов'язання. Відтак, лише в судовому порядку може бути вирішений даний спір.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.02.2024 року позивач, ОСОБА_2 , та відповідач, ОСОБА_3 склали боргову розписку на суму 84 900 тис.доларів США, що еквівалентно 3230445,00 грн., по курсу НБУ.
Боргова розписка відповідно до правових позицій ВС є документом, що підтверджує боргове зобов'язання за договором позики. В ній повинні міститися умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до боргової розписки в матеріалах справи, відповідач зобов'язався повернути позивачу позичені кошти до 12.02.2024 року.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід також відзначити, що при розгляді справи № 6-63 цс 13 Верховний Суд України 18 вересня 2013 року зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Таким чином, заборгованість відповідача за борговою розпискою залишається непогашеною, становить 84 900 тис. доларів США, що еквівалентно 3230445,00 грн., по курсу НБУ, і підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
При цьому суд враховує вимоги ст. 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, окрім основного боргу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми, що становить 1753,67 доларів США.
Аналізуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача неповернутої суми боргу, 3 % річних, а також в силу ст. 141 ЦПК України, - 12 112 грн. судового збору.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 11, 203, 526, 527, 530 , 1046, 1047 ЦК України, суд ,-
ухвалив:
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 84 900 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот доларів США), що еквівалентно 3 230 445 грн.(три мільйони двісті тридцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень) боргу за розпискою про повернення коштів від 07.02.2024 року, а також 3 % річних в сумі 1 753,67 доларів США, що на момент ухвалення рішення суду 10.01.2025 року, по курсу Національного Банку України становить 74, 149 грн.60 коп.( сімдесят чотири тисячі сто сорок дев'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 12 112 грн.( дванадцять тисяч сто дванадцять гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 ,зареєстровани та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 14 січня 2025 року .
Суддя І. Є. Зима