454/4576/24
"08" січня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.1 ст. 130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.12.2024 року близько 11.07год. на автодорозі у с.Забужжя, вул. Лугова 7, Шептицького району, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, збільшені зіниці. Водій від огляду на стан сп'яніння відмовився в законному порядку (під запис камер).
Також 08.12.2024 року близько 11.07год. на автодорозі у с.Забужжя, вул. Лугова 7, Шептицького району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом.
За даними фактами за вчинення ОСОБА_1 кількох правопорушень було складено два протоколи ЕПР1 №191493 за ч.1 ст.130 КУпАП та ЕПР1 №191504 за ч.5 ст.126 КУпАП, а тому для повного з'ясування усіх обставин справи їх слід об'єднати в одне провадження.
При об'єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з'явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи водій ОСОБА_1 08.12.2024 року о 11.07год. у с.Забужжя, Шептицького району, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, збільшені зіниці.
Однак від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП «Сокальська ЦРЛ» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Так враховуючи, що відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, несуть особи, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. (п.7 ч.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Разом з цим, встановлення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено згаданою вище Інструкцією, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року №1452/735, яка зареєстрована МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, а також вимогами ст.266 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.6 «Інструкції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби)
Відповідно до вказаної норми, а також п.7 «Інструкції …», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, на підтвердження чого було складено протокол серії ЕПР1 №191493 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КП «Сокальська ЦРЛ», матеріалами справи та відео матеріалом до протоколу.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та був переглянутий в судовому засіданні, під час патрулювання поліцейськими 08.12.2024 року працівниками поліції було виявлено автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 який був зупинений на вимогу поліцейських. Під час розмови у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано водієві пройти тест за допомогою приладу Драгер на місці зупинки та надано пропозицію проїхати до медичного закладу - Сокальська ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак водій категорично відмовилася.
Оскільки працівники поліції вказали на наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, збільшені зіниці, а водій категорично відмовлявся проходити огляд на стан виявлення алкогольного сп'яніння, тому поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №191493 за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином фіксація на відеозаписі поведінки ОСОБА_1 свідчить про наявність у порушника стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, долучений до протоколу відносно ОСОБА_1 відеозапис повністю підтверджує викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Також із матеріалів справи вбачається, що 08.12.2024 року о 11.07год. на автодорозі у с.Забужжя, вул. Лугова 7, Шептицького району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом.
Із наявних у матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 12.08.2024р. притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - за керування без посвідчення водія відповідної категорії.
Разом з цим, статтею 126 ч.5 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою якою повторно протягом року вчинено порушення, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом ЕПР1 №191504, рапортом, довідками.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, його вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема: відомостями в протоколах про адміністративні правопорушення; направленням в медичний заклад Сокальської ЦРЛ, відеофайлами про фіксацію порушень, рапортами, поясненнями, копіями постанов, довідками, тощо.
Оскільки ОСОБА_1 відмовилася від участі в судових засіданнях та не реалізував своє право на доведення протилежного в судді, суд приходить до переконання, що наявні у справі докази, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Метою адміністративного стягнення відповідно до ст.23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами, передбаченими ст.33 КУпАП України, враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обставин, які обтяжують відповідальність - не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність заподіяння майнової шкоди, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.36, 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800(сорок тисяч вісімсот)грн. 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина