13 січня 2025 р. справа № 400/3534/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 64% грошового забезпечення з 21.04.22 р. відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в 2009 р. йому призначалась пенсії за вислугу років, в подальшому виплата була припинена через повторний вихід позивача на службу. З 2020 р. до 2022 р. позивач повторно проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України і згідно наказу № 93 від 19.04.22 р. його звільнено за пунктом 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з загальною вислугою років 23 роки 2 місяці (в календарному та пільговому обчисленні). З 21.04.22 р. позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 53% грошового забезпечення. 08.02.24 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки його вислуга років у пільговому обчисленні становить 23 роки 2 місяці, що підтверджується наказом про його звільнення. Відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують його пільгову вислугу.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивачу з 22.04.09 р. призначалась пенсія відповідно до п. “а» ст. 12 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі подання з необхідними документами, наданими Арбузинською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№ 83). Станом на 21.04.09 р., в календарному обчисленні становила 16 років 3 місяці 23 дні, в пільговому обчисленні становила 20 років 5 місяців 11 днів. З 01.05.20 р. виплату пенсії було припинено через вихід його на службу. 23.05.22 р. позивачем подано заяву про поновлення виплати пенсії у зв'язку із звільненням із служби 20.04.22 р.. 06.06.22 р. з державної установи “Казанківська виправна колонія (№ 93)» надійшло подання з необхідними документами для проведення перерахунку пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. З 21.04.22 р. проведено перерахунок пенсії у розмірі 53% за 28 років вислуги з урахуванням трудового стажу відповідно до пункту “б» статті 13 Закону № 2262. У витязі з наказу державної установи “Казанківська виправна колонія (№ 93)» від 19.04.22 р. № 161 о/с-22 та розрахунку вислуги років для призначення пенсії від 03.06.22 р. № 93/6/3-1208, вислугу років в пільговому обчисленні зазначено з урахуванням трудового стажу. Питання щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі, визначеному пунктом “а» статті 13 Закону № 2262, може бути розглянуто після надання документа, який підтверджує тривалість вислуги років у пільговому обчисленні. Отже, оскільки позивач станом на 21.04.22 р. не мав встановленої пунктом “а» частини першої статті 12 Закону № 2262 календарної вислуги років, тому підстави для проведення перерахунку пенсії Позивача відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262 у розмірі 64% грошового забезпечення відсутні.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 22.04.09 р. відповідно до п. “а» ст. 12 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), на підставі подання з необхідними документами, наданими Арбузинською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№ 83). Станом на 21.04.09 р., в календарному обчисленні становила 16 років 3 місяці 23 дні, в пільговому обчисленні становила 20 років 5 місяців 11 днів. З 01.05.22 р. виплату пенсії позивачу пенсію припинено згідно із заявою від 08.04.20 р. та витягом з наказу державної установи “Арбузинська виправна колонія (№ 83)» від 03.04.20 р. № 26/ОС з 06.04.2020 позивача прийнято на службу.
23.05.22 р. позивачем подано заяву про поновлення виплати пенсії у зв'язку із звільненням із служби 20.04.22. 06.06.22 р. з державної установи “Казанківська виправна колонія (№ 93)» надійшло подання з необхідними документами для проведення перерахунку пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
З 21.04.22 р. проведено перерахунок пенсії в розмірі 53% за 28 років вислуги з урахуванням трудового стажу відповідно до пункту “б» статті 13 Закону № 2262.
08.02.24 р. звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, оскільки його вислуга років у пільговому обчисленні становить 23 роки 2 місяці, що підтверджується наказом про його звільнення.
Відповідач листом від 22.02.24 р. відмовив позивачу у проведенні перерахунку через відсутність документа, що підтверджує тривалість вислуги років у пільговому обчисленні.
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи, що його розмір пенсії має становити 64% грошового забезпечення відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 р. № 2262-XII (далі - Закон - № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету (ст. 7 Закону № 2262).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом (ст. 11 Закону № 2262).
Відповідно до пункту “а» статті 13 Закону № 2262, пенсії за вислугу років призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію з 21.04.22 р. відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 2262 у розмірі 53% грошового забезпечення.
З листа відповідача від 22.02.24 р. відмовлено у перерахунку пенсії з розрахунку 64% грошового забезпечення відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262 через відсутність документа, що підтверджує вислугу років в пільговому обчисленні.
Суд вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідачу було надано Наказ державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» № 161 о/с-22 від 19.04.22 р. про звільнення ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що позивача було звільнено за пунктом 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» і його вислуга років в пільговому обчисленні становить 23 роки 02 місяці. Тобто, з цього наказу вбачається, що вислуга років в пільговому обчисленні позивача складає 23 повних роки, відповідно відповідач мав встановити кількість вислуги років позивача у пільговому обчисленні з зазначеного наказу.
З огляду на зазначене, суд погоджується з обґрунтуваннями позивача, що розмір його пенсії має становити 64% грошового забезпечення з урахуванням приписів п. "а" ст. 13 Закону № 2262, адже його вислуга років становить 23 роки і його було звільнено на підставі п. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, зі змісту п. "а" ст. 13 Закону № 2262, вбачається, що звільненим на підставі п. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», які від 20 років вислуги пенсія розраховується виходячи з 55% грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, позивач має вислугу років у пільговому обчисленні 23 роки і його було звільнено на підставі п. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тому відповідач мав призначити позивачу пенсію з розрахунку 64% грошового забезпечення (55% + 9% за 3 роки понад 20 років служби).
За таких обставин, позов належить задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1 211,40 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років в розмірі 64% грошового забезпечення з 21.04.22 р. відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз