Справа № 461/7016/23
Провадження № 1-кс/461/282/25
10.01.2025 року м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142410000061 від 17.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, -
09 січня 2025 року старший слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з утримуванням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
У разі визначення розміру застави, визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, а також покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Львів), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні та свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, тому просить суд клопотання задоволити.
Просить клопотання задоволити.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у ньому. Крім цього, відмовився від покладення на підозрюваного ОСОБА_4 такого обов'язку, як утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, оскільки такі ще в повному обсязі не встановлені.
Захисник ОСОБА_5 клопотання заперечив, просив слідчого суддю менший підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 вирішення клопотання відніс на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України і воно отримано підозрюваним. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023142410000061 від 17.08.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у відповідності до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №9 від 02.01.2024 «Про створення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 » створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Наказами КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» від 02.01.2024 №10 та №1154 від 30.12.2024 затверджено склад ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до вказаних наказів ОСОБА_4 визначено Головою резервного складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» від 30.10.2024 №957 ОСОБА_4 переміщено у ВЛК 02.11.2024 для виконання обов'язків голови ВЛК.
Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 ( в редакції від 18.03.2021 № 70, далі - Положення) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.1.3 глави 1 розділу І Положення ( в редакції від 18.03.2021 № 70) основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Згідно п.2.1 глави 2 розділу I Положення ( в редакції від 18.03.2021 №70) для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно п.2.6.1. глави 2 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) серед інших належать ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.2.6.2 глави 2 розділу І Положення (в редакції від 18.03.2021 № 70) позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою.
Пункт 2.6.3 глави 2 розділу І Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) передбачає що до складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Згідно п.1.2 глави 1 розділу II Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Відповідно до п.3.1 глави 3 розділу II Положення медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до п.20.3 глави 20 розділу II Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний»; б) «Непридатний»; в) «Потребує»; г)»Обмежено придатний до військової служби»; ґ) «Тимчасово непридатний».
Відповідно до п.20.4 глави 20 розділу II Положення за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби».
Позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 у своїй діяльності керується «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (із внесеними змінами).
Таким чином ОСОБА_4 , займаючи посаду голови резервного складу постійно діючої позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч.3 ст.18 КК України, пп.«ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є службовою особою, оскільки наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
ОСОБА_4 , маючи умисел на вчинення протиправної діяльності, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на даний час особами, з метою власного протиправного збагачення, яка полягала у отриманні неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 30.12.2024 приблизно о 08год. 18хв., перебуваючи за адресою КНП «Львівське ТМО №2», що за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 28, до ОСОБА_4 звернувся військовозобов'язаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо оформлення фіктивних медичних документів, які є підставою для визнання тимчасово непридатним до військової служби під час правового режиму воєнного стану в Україні та підставою отримання відтермінування від призову на військову службу.
Надалі ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови резервного складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вчинення протиправної діяльності, з корисливих мотивів, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на даний час особами, з метою власного протиправного збагачення, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 відсутні правові підстави, передбачені ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями) для визнання тимчасово непридатним до військової служби під час правового режиму воєнного стану в Україні, погодився розглянути можливість оформлення рішення ВЛК щодо визнання ОСОБА_8 тимчасового непридатним до військової служби за станом здоров'я, що забезпечить останньому відстрочку від мобілізації.
Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 07.01.2025 приблизно о 08год. 00хв., перебуваючи на посаді голови резервного складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вчинення протиправної діяльності, з корисливих мотивів, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на даний час особами, з метою власного протиправного збагачення, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 відсутні правові підстави передбачені ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями) для визнання тимчасово непридатним до військової служби під час правового режиму воєнного стану в Україні, перебуваючи у приміщенні службового кабінету №12 адміністративної будівлі КНП «Львівське ТМО №2», що за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 28, прийняв пропозицію ОСОБА_8 про надання неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США за оформлення рішення ВЛК щодо визнання ОСОБА_8 тимчасового непридатним до військової служби за станом здоров'я, що забезпечить останньому відстрочку від мобілізації, на що останній погодився.
В подальшому, завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 07.01.2025 приблизно о 08год. 38хв., перебуваючи у приміщенні службового кабінету №12 адміністративної будівлі КНП «Львівське ТМО №2», що за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 28, будучи головою резервного складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вчинення протиправної діяльності, з корисливих мотивів, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на даний час особами, з метою власного протиправного збагачення, достовірно знаючи, що у ОСОБА_8 відсутні правові підстави передбачені ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями) для визнання тимчасово непридатним до військової служби під час правового режиму воєнного стану в Україні, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.01.2025 становить - 84 391,80 грн.), за оформлення рішення ВЛК щодо визнання останнього тимчасового непридатним до військової служби за станом здоров'я, що забезпечить останньому відстрочку від мобілізації, якими розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Львів, українець, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, не депутат, не адвокат, обґрунтовано підозрюється в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення ч.3 ст.368 КК України.
«08» січня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та затримано у порядку ст. 208 КПК України, на підставі п. 6 ч. 2 ст. 615 КПК України, у зв'язку із наявністю обґрунтованих обставин вважати, що останній міг втекти з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у вчиненні злочину який йому інкриміновано.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України про виявлення кримінального правопорушення (зареєстрований в ІКС ІПНП №1 від 02.01.2025); рапортом старшого оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України про виявлення кримінального правопорушення (зареєстрований в ІКС ІПНП №2 від 02.01.2025); рапортом старшого оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України від 06.01.2025; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео- контроль особи від 03.01.2025; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- контроль особи від 08.01.2025; протоколом обшуку від 08.01.2025, проведеного за місцем проживання ОСОБА_8 ; протоколом обшуку від 08.01.2025, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 ; протоколом обшуку від 08.01.2025, проведеного у службовому кабінеті ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 08.01.2025.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищевказані докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 .. Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення може бути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчий суддя враховує те, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжкими, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_4 .
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення). У випадку обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з іншими невстановленими особами, які діяли за єдиним спільним умислом із ОСОБА_4 з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Крім того, вказаний ризик існує, оскільки у ході слідства встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди від ОСОБА_8 в сумі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.01.2025 становить - 84 391,80 грн.), за оформлення рішення ВЛК щодо визнання останнього тимчасового непридатним до військової служби за станом здоров'я, що забезпечить останньому відстрочку від мобілізації, а тому ОСОБА_4 з метою приховування слідів злочину та уникнення відповідальності надаючи вказівки спільникам або іншим шляхом може знищити, приховати або спотворити речові докази.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являються фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз. Зокрема, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом, шляхом переконання та залякування зможе незаконно впливати на членів ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проводили медичний огляд ОСОБА_8 та на даний час в межах кримінального провадження ще не допитані.
Також в ході досудового розслідування не проведено всіх судових експертиз, тому ОСОБА_4 матиме змогу чинити незаконний вплив на експертів, спеціалістів яким буде доручено проведення експертиз, для видачі ними неправдивих або неповних висновків. Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час ОСОБА_4 виконує обов'язки голови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 та уповноважений затверджувати довідки ВЛК військовозобов'язаних, відповідно в останнього може виникнути повторний умисел на отримання неправомірної вигоди за внесення до офіційних документів, зокрема до довідок ВЛК недостовірних відомостей щодо придатності до військової служби.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, яке інкриміноване останньому, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відтак клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді триманні під вартою підставне та обґрунтоване.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину без застосування насильства, суд вважає за можливе призначити заставу.
Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, тому з врахуванням його матеріального стану, вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400,00 гривень.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 08 березня 2025 року включно покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також підозрюваній і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176, 183, 193, 194, 196, 197, 369, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142410000061 від 17.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 діб, тобто до 08 березня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400,00 гривень.
Встановити ОСОБА_4 у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком до 08 березня 2025 р. з моменту внесення такої:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Львів), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки покласти на підозрюваного строк на 2 місяці. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
В задоволенні решти вимог клопотання, - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 14 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1