Справа № 333/3939/17
Провадження № 1-кс/333/41/25
Іменем України
07 січня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12017080040001540 від 13.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування заходів забезпечення кримінального провадження № 12017080040001540 від 13.04.2017 року (в порядку ст. 174 КПК України), в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2017 року з наступних об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святоволодимирівська (Калініна), буд. 127 / вул. Говорухи Олександра (Радгоспна), буд. 7: адмінбудівля з магазином літ. Е-2, більярдна літ. Р, сауна літ. П, вбиральня літ. О, літня кухня літ. Н, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0842 га, кадастровий номер 2310100000:03:019:0099 та належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі дублікату договору купівлі-продажу № 1568 від 27.04.2010 року, зареєстрованого 27.04.2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2-58, а також ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2013 року у справі № 333/4848/13-ц.
В обґрунтування клопотання зазначено наступне. ОСОБА_3 є власником зазначеного вище нерухомого майна. Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2017 року на зазначене вище нерухоме майно накладено арешт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за № 12017080040001540 від 13.04.2017 року за ч. 1 ст. 190 КК України. На протязі більше 6 років будь-які обвинувачення відносно ОСОБА_3 не пред'являлися, повідомлень про накладення арешту на належне йому нерухоме майно не надсилалося, що свідчить про відсутність з його боку будь-якого порушення норм чинного законодавства. ОСОБА_3 не має жодного відношення до кримінального провадження № 12017080040001540, а належне йому на праві власності нерухоме майно не є ані речовим доказом, ані об'єктом злочину. Будь-яких підстав вважати, що майно здобуте злочинним шляхом, не має. Подальший арешт порушує законні права ОСОБА_6 , зокрема право на вільне розпорядження нерухомим майном. В ухвалі слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2017 року зазначено, що у 2013 році в Комунарському районному суді м. Запоріжжя розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики, за результатами розгляду якої між сторонами була укладена мирова угода, за якою за позивачем визнається право власності на адмінбудівлю з магазином літ. Е-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 446,2 кв.м., а позивач у свою чергу відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача у вигляді стягнення суми боргу за договором позики від 15.05.2012 року в сумі 750 000,00 грн. та стягнення судових витрат. Судове рішення не було скасовано за результатами апеляційного та касаційного оскарження та набрало чинності. До теперішнього часу не було пред'явлено жодної підозри. Законного володільця тимчасово вилученого майна не було допитано в якості свідка по даному кримінальному провадженню. Зазначене в клопотанні нерухоме майно не має відношення до кримінального провадження, слідчим суддею взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, що, в свою чергу, має наслідком незаконне втручання у права та інтереси законного володільця майна та неспівмірності таких заходів меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Враховуючи скрутний матеріальний стан ОСОБА_3 та обставини фінансової кризи, яка виникла внаслідок воєнного стану, склалась ситуація із неспроможністю власника здійснювати подальше утримання арештованого майна. У власника виникла значна заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», яка була стягнута на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Наразі відбувається примусова реалізації майна боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 73477583 на підставі виконавчого листа № 333/115/20, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 13.11.2023 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ЗМЕМ вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 1 567 905 грн. 29 коп. В межах даного виконавчого провадження накладені арешти на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_10 . З метою погашення заборгованості ОСОБА_7 має потенційну можливість здійснити це за рахунок реалізованого з прилюдних торгів нерухомого майна, на який накладений арешт, здійснити погашення заборгованості перед кредитором, а також погасити 10 % виконавчого збору.
ОСОБА_3 і його представник, будучи повідомленими належним чином про час і місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 надала заяву, в якій просила судове засідання провести за їхньої відсутності.
Слідчий, прокурор, будучи повідомленими своєчасно і належним чином про час і місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, матеріали кримінального провадження № 12017080040001540 від 13.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.09.2021 року ОСОБА_7 є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Із матеріалів кримінального провадження № 12017080040001540 від 13.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, встановлено, що 10.03.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_11 на бездіяльність Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР. У своїй скарзі ОСОБА_11 посилався на те, що він 01.03.2017 року звернувся до вказаного відділу поліції із заявою про вчинення злочину, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , шахрайськими діями якого ОСОБА_11 та його матері ОСОБА_9 було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1 090 975,00 грн., але у передбачений законом строк працівники Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області відомості до ЄРДР не внесли. Ухвалою слідчого судді від 16.03.2017 року скаргу ОСОБА_11 було задоволено та зобов'язано відомості, повідомлені останньою у своїй заяві, внести до ЄРДР. 13.04.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 України (кримінальне провадження № 12017080040001540). У графі «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення» зазначено, що 12.04.2017 року до Комунарського ВП надійшла ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя (№ 333/1232/17) від 16.03.2017 року за заявою ОСОБА_11 про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017080040001540 були допитані потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які пояснили, що ОСОБА_12 належав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який мав би бути проданим через торги у зв'язку із виниклою заборгованістю останнього. За домовленістю ОСОБА_9 передала ОСОБА_12 грошову суму у розмірі 50 000 доларів США за викуп зазначеного будинку, а останній погодився за потерпілою зареєструвати право власності на зазначений будинок до тих пір, поки він не поверне надані йому грошові кошти. Згідно з договором купівлі-продажу 29.05.2020 року ОСОБА_9 придбала, а ОСОБА_13 продав адмінбудівлю з магазином літ. Е-2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, потерпілі дізналися, що 24.12.2013 року у Комунарському районному суді м. Запоріжжя була затверджена мирова угода між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , згідно з умовами якої за ОСОБА_7 визнається право власності на адмінбудівлю з магазином літ. Е-2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калініна, буд. 127/вул. Радгоспна, буд. 7, а ОСОБА_3 у свою чергу відмовляється від своїх позовних вимог до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості. Під час досудового розслідування була проведена судово-почеркознавча експертиза, згідно з висновками якої підписи у договорі про надання юридичних послуг, мировій угоді, заяві про затвердження мирової угоди виконані не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9 . У подальшому, у кримінальному провадженні проводилися певні слідчі та процесуальні дії, її матеріали знаходилися на вивченні у Запорізькій місцевій прокуратурі та в СУ ГУНП в Запорізькій області та надавалися відповідні вказівки. Крім того, представник потерпілої ОСОБА_9 звертався до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на бездіяльність слідчого, у провадженні якого знаходилося кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2017 року у справі № 333/2840/17 накладено арешт на нерухоме майно літ. Е-2, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святоволодимирівська (Калініна), буд. 127/ вул. Олександра Говорухи (Радгоспна), буд. 7, загальною площею 446,2 кв.м. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що зазначене нерухоме майно може бути предметом кримінального правопорушення, а тому є правові підстави для накладення на нього арешту з метою запобігання незаконного відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за умови доведення ними того, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна перевірка ухвали про арешт майна не здійснюється, слідчий суддя зауважує, що це відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому Главою 31 КПК України. Оскарження рішення до суду вищої інстанції та скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України мають різні процесуальні завдання.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Нерухоме майно, на яке накладено арешт, фактично перейшло у власність ОСОБА_6 внаслідок затвердження судом мирової угоди, яка відповідно до почеркознавчої експертизи не була підписана ОСОБА_9 , остання також не підписувала і заяву про її затвердження.
Слідчим суддею під час постановлення ухвали про арешт майна від 25.05.2017 року встановлено, що зазначене нерухоме майно може бути предметом кримінального правопорушення, а тому є правові підстави для накладення на нього арешту з метою запобігання незаконного відчуження.
На теперішній час досудове розслідування ще триває, а відтак необхідність збереження нерухомого майна, на яке накладено арешт не відпала, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Вказані обставини не дають слідчому судді на цей час дійти до висновку, що нежитлове приміщення літ. Е-2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святоволодимирівська (Калініна), буд. 127/вул. Олександра Говорухи (Радгоспна), буд. 7, не є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже не є речовим доказом, який не має необхідності зберігати.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний в ухвалі слідчого судді від 25.05.2017 року спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
За вказаних обставин, певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Отже, підстави накладення арешту на нерухоме майно, зазначене в ухвалі слідчого судді, продовжують існувати і на даний момент, а ОСОБА_14 і його представником не доведено необґрунтованість рішення слідчого судді, а також те, що у застосуванні арешту відпала потреба.
Зазначені представником ОСОБА_4 доводи щодо можливого продажу нерухомого майна після скасування арешту для погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» не впливають на питання арешту майна у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, ОСОБА_3 і його представником не доведено факт, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Вбачається, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017080040001540 від 13.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - відмовити повністю.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала не підлягає окремому оскарженню, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали складено 07 січня 2025 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1