07 січня 2025 р. № 400/9474/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Дерев'янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2024 року № 586 о/с в частині; поновлення на посаді,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2024 року №586 о/с в частині та поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірним наказом його переміщено на рівнозначну посаду старшого інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, звільнивши з посади старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Баштанського районного відділу поліції. Позивач вважає цей наказ протиправним, оскільки його не було ознайомлено із посадовими інструкціями старшого інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, із положенням про БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, доповідною запискою заступника начальника ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції Даніли В.М. від 11.07.2024 та поданням про призначення на посаду від 11.07.2024. Також позивач звертає увагу суду, що при переведенні його до спеціального підрозділу батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Миколаївській області відповідачем не враховано стан його здоров'я, а саме довідку ВЛК від 22 червня 2024 року. Позивач ставить під сумнів доцільність переведення його до БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, оскільки досвіду роботи у сфері снайперської справи він не має. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач з позовом не погодився, у відзиві, який надійшов до суду 29.10.2024, зазначив, що положення про БПОП (стрілецький) ГУНП у Миколаївській області затверджено наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №242 від 04.10.2024, який доведено до відома особового складу. Також 04.10.2024 затверджено посадову інструкцію ОСОБА_1 , проте позивача на час складання відзиву не ознайомлено з нею, оскільки він знаходиться на лікарняному. Відповідачем зауважено, що законодавцем не визначено обов'язку ознайомлювати працівника поліції з документами, які стали підставою для видання наказу про переміщення працівника поліції. На спростування твердження позивача про не те, що стан його здоров'я не відповідає новій посаді, відповідач зазначив, що встановлення придатності до служби в поліції є виключною компетенцією Військово-лікарської комісії, яка діє відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС. Натомість, довідка військово - лікарської експертизи, на яку посилається позивач, визначає придатність до військової служби. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
12.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Ухвалою від 13.11.2024 це клопотання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задоволено, призначено судове засідання на 21.11.2024.
У зв'язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 13.12.2024.
З огляду на відсутність 13.12.2024 в приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду електропостачання, судовий розгляд відкладено на 07.01.2025.
В судове засідання 07.01.2025 з'явився позивач і представник відповідача, які підтримали свої позиції з підстав, аналогічних викладеним в заявах по суті.
07.01.2025 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції, з травня 2022 року на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області та має спеціальне звання капітан поліції.
11.07.2024 начальнику ГУНП у Миколаївській області направлено доповідну записку №2840/04/14-2024 заступника начальника ГУНП Даніли В., в якій зазначено, що за результатами роботи керівниками підрозділів поліції відібрано поліцейських, які можуть бути переміщені на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, на вакантні посади до батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області та додано список поліцейських.
11.07.2024 командиром батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області внесено подання про призначення на посаду старшого інспектора батальйону капітана ОСОБА_1
12.07.2024 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №586о/с «По особовому складу», яким, серед іншого, призначено капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецького).
04.10.2024 командиром БПОП (стрілецький) ГУНП у Миколаївській області затверджено посадову інструкцію старшого інспектора відділення снайперів батальйону. Позивача ознайомлено з цією посадовою інструкцією 18.12.2024.
04.10.2024 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №242 затверджено положення про БПОП (стрілецький) ГУНП у Миколаївській області.
Позивач вважає протиправним наказ №586о/с «По особовому складу» про переміщення його на посаду старшого інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецького), що стало підставою для звернення до суду.
Отже, правомірність та обґрунтованість вказаного наказу відповідача є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні приписи законодавства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII).
За приписами статті 1 Закону України №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 62 Закону №580-VIII, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч.4 ст.59 Закону № 580-VIII).
Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч.9 ст.65 Закону №580-VIII).
У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення (ч.ч.10-11 ст.65 Закону № 580-VIII).
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.
За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Провертаючись до обставин справи суд зазначає, що підставою для переміщення позивача по службі, слугувала доповідна записка №2840/04/14-2024 від 11.07.2024 заступника начальника ГУНП в Миколаївській області.
Водночас, що стосується згоди поліцейського на переміщення на рівнозначну посаду, то серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина друга статті 68 Закону №580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Відтак, суд висновує, що в даному випадку згода позивача на переміщення не була потрібна.
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивача ознайомлено з посадовими інструкціями нової посади. Також ним не заперечено, що Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області доведено до відома особового складу.
Суд відхиляє посилання позивача в обґрунтування підстав позову на довідку від 22.06.2024 №3033 військово-лікарської комісії, оскільки остання не має правового значення для вирішення справи по суті.
Так, наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі - Положення 285). Відповідно до пунктів 1 - 4 розділу VIII Положення № 285 за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва). Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд. Формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб - щодо поліцейських приймаються такі постанови: "Придатний до служби в поліції"; "Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді"; "Непридатний до служби в поліції". У воєнний час щодо поліцейських може прийматися постанова із таким формулюванням: "Непридатний до служби в поліції з повторним медичним оглядом через ___ місяців" (із зазначенням строку).
З матеріалів справи не вбачається, що позивач є непридатним до служби в поліції або до служби на посаді. Отже, посилання позивача на невідповідність стану його здоров'я посаді, на яку його призначено спірним наказом, є безпідставним.
Щодо твердження позивача про необґрунтованість відповідачем причин його переведення на посаду старшого інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецького), суд зауважує, що повноваженнями визначати доцільність перебування поліцейського на тій чи іншій посаді, з метою досягнення більш ефективної служби органів поліції та виходячи з інтересів служби, наділені керівники органів поліції, а тому суд не може перебирати на себе функцію уповноваженої особи органів поліції та встановлювати посаду, на якій позивачу доцільніше проходити службу.
Суд вважає прийнятними пояснення причин такого переведення, викладені відповідачем у відзиві, а саме, що це переведення було зумовлене необхідністю забезпечити ефективне та безперервне виконання завдань, визначених Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про правовий режим воєнного стану". Також переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом N 580- VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.
Таким чином, суд вважає, що наказ про переміщення позивача на рівнозначну посаду в інший підрозділ в межах юрисдикції управління поліції ГУНП в Миколаївській області прийнятий уповноваженою особою на підставі належно оформлених матеріалів, з обґрунтуванням переміщення поліцейського у разі необхідності для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Згоди поліцейського на його переміщення на рівнозначну посаду для проходження в подальшому служби не потрібно.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та надаючи їм правову оцінку відповідно до вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку із тим, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 40108735) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко
Рішення складено в повному обсязі 13.01.2025