10.01.2025 Справа № 756/13594/24
№1-кп/756/864/25
№ 756/13594/24
Іменем України
«10» січня 2025 р м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представників служби у справах дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
особа, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
законного представника неповнолітньої: ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження за клопотанням про застосування до малолітньої особи, яке не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, студентки 1 курсу Київського професійного коледжу мистецтв та технологій сервісу, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
До Оболонського районного суду надійшло вказане клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що 08.04.2024, близько 20 години 20 хвилин, неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 65, де на той час знаходилась неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей же день та час, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин до останньої, у неповнолітньої ОСОБА_6 виник протиправний намір на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_9 . Реалізуючи свій намір, направлений на спричинення неповнолітній ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, у той же день та час неповнолітня ОСОБА_6 , усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, нанесла хаотично приблизно три удари обома руками неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 , в ході чого остання втратила рівновагу та впала на асфальтне покриття. Після чого неповнолітня ОСОБА_6 , продовжила наносити удари руками та ногами по тулубу неповнолітній ОСОБА_9 у загальній кількості не менше п'яти ударів. Своїми протиправними діями неповнолітня ОСОБА_6 спричинила неповнолітній ОСОБА_9 тілесні ушкодження, а саме: синці в правій виличній ділянці, в лівій виличній ділянці, на передній поверхні грудної клітки зліва по середнє-ключичній лінії в проекції 2 ребра, в лівій надлопатково-лопатковій ділянці, в лівій лопатковій ділянці, в міжлопатковій ділянці ліворуч та праворуч, в правій надлопатковій ділянці, в правій лопатковій ділянці, в підлопатковій ділянці справа, в проекції остистих відростків 11, 12 грудних хребців, на заднє-зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, на тильній поверхні правого променево-зап?ясткового суглобу, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та лівого передпліччя в верхній третині, на передній поверхі лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу; садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, на передній поверхні правої гомілки в нижній третині, які за ступенем тяжкості, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я), чим реалізувала свій намір, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_9 .
Таким чином, неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_6 , свою винуватість у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України визнала повністю та надаал покази, які за своїм змістом відповідають обставинам викладеним у клопотанні. Також зазначила, що розуміє протиправний характер своїх дій та щиро розкаюється у вчиненому.
Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає доведеною провину неповнолітньої ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила застосувати до неповнолітньої ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітньої під нагляд матері до її повноліття.
Неповнолітня ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_6 не заперечувала проти застосування примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі сина під її нагляд.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про можливість його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 499 КПК України, за відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час вчинення суспільно-небезпечного діяння їй виповнилося 15 років, тому, відповідно до 22 КК України, вона не досягнула віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу.
У відповідності до ч.1. ч.2 ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 484 КПК України, кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо малолітніх (неповнолітніх), перш за все, має бути забезпечення інтересів самого малолітнього (неповнолітнього).
Вирішуючи питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_6 , яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, суд враховує, що згідно з актом медичного обстеження неповнолітня ОСОБА_6 здорова, може знаходитись в установах закритого типу. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов - для проживання, виховання та розвитку дитини створені належні умови. На обліку Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської РДА в м. Києві не перебувала та не перебуває. Відповідно до побутової характеристики - неповнолітня ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів не надходило. Відповідно до характеристики, наданої з НВК №245 Оболонського району м. Києва, в якій денною формою навчання навчалась неповнолітня ОСОБА_6 на час вчинення суспільно-небезпечного діяння - за час навчання зарекомендувала себе посередньо. На обліку сектору ювенальної превенції Оболонського УП ГУНП у м. Києві не перебувала та не перебуває.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Оцінивши зібрані в даному кримінальному правопорушенні докази, виходячи з вимог закону, беручи до уваги дані про особу малолітнього, суд вважає, за доцільне застосувати відносно неповнолітньої ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд законного представника ОСОБА_8 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст. 22, 97, 105 КК України, ст. 292, 392, 395, 497-501, КПК України, суд,
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування до малолітньої особи, яке не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність - примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітньої особи під нагляд матері - ОСОБА_8 до досягнення нею повноліття.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1